Цікаво знати 6

<назад 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 далі>

Гра на музичному інструменті (скрипці, фортепіано, гітарі, інших музичних інструментах), особливо віртуозна, розкриває в людини творчі задатки, які пізніше можна застосовувати в будь-якій іншій діяльності. Музика дарує людині велику уяву та гнучкість розуму, збільшує здатність людини до творчого осяяння, розвиває інтуіцію.

І це ніяка не містика, а науково доведені факти.

Справа у тому, що коли ми граємо на музичному інструменті, ми робимо багато швидких, точних рухів пальцями рук. Між тим, будь-який психолог чи біолог вам підтвердить, що якщо людина кожен день буде розробляти пальці рук, розвивати дрібну моторику – це безпосередньо буде впливати на роботу мозку.

Причому важлива одна дрібниця. Права рука активізує роботу лівої півкулі мозку (відповідає за логічне мислення): її варто тренувати математикам, науковцям, та всім людям, робота яких повязана з точними науками. Ліва ж рука повязана з правою півкулею, “спеціалізація” якого – образне, творче мислення, уява, інтуіція, здатність знаходити несподівані вирішення у життєвих ситуаціях.

Спортивним психологам також відомо про ці особливості людського організму і вони використовують їх на практиці.

Відомий випадок із життя шахматистки, яка перед відповідальним матчем спеціально готувалась – стискаючи та розтискаючи пальці правої руки, щоб активізувати роботу лівої півкулі мозку.

 

Бетховен, який вірив, що спілкується з богом під час творення музики, не жалів часу та сил, бажаючи досягти досконалості.

Якось один скрипаль пожалівся йому на дуже незручний пассаж у одному з його творів.

“Коли я писав це, мною керував Господь Всемогутній”, – відповів Бетховен, – “невже ви думаєте, що я міг думати про вашу маленьку партію, коли Він говорив зі мною?”.

 

Якось ще молодий Бетховен пробував знайти собі благодійника, який платив би йому постійну зарплатню в обмін на ексклюзивні права на випуск своїх творів. Він звернувся з цією пропозицією до одного видавця:

“Я ніколи не обманюю, і у вас завжди буде достатньо матеріалу для друку. Наскільки я знаю, Гете та Гендель працюють на таких умовах зі своїми видавцями”.

“Молодий чоловіче, – відповів йому підприємець, – Ван нема на що розраховувати: Ви не Гете і не Гендель, і ніколи ними не станете – такі майстри народжуються на світ лише раз!”.

 

Під час Другої світової війни Британська радіомовна корпорація ВВС починала свої трансляції знаменитими акордами П’ятої симфонії Бетховена.

Чому? Тому, що ритмічний малюнок фрагмента головної теми (“та-та-та-таааам”) відповідав латинській букві V в азбуці Морзе (крапка-крапка-крапка-тире), а V – це символ “Victory”, тобто Перемоги.

 

Також цікавий факт: такий же ж мотив як у П’ятій симфонії Бетховена, наспівує своїми трелями мексіканський білогрудий лісовий кропивник.

Це було доказано орнітологом Каліфорнійської академії наук Луїсом Баптіста: одного разу на науковому симпозіумі він поставив запис співу кропивника, і вчені мужі не могли стриматися від сміху.

Після цього випадку почали з’являтись повідомлення від знавців пернатого царства, що європейський чорний дрозд також щебече Бетховена, а саме, вступ до рондо із Скрипкового Концерту ре-мажор.

 

“Я витрачаю дуже багато часу на обдумування, перед тим як щось записати. – Якось признався Бетховен.

– У той же час, пам’ять моя настільки ясна та ціпка, що я роками не забуваю того, що колись мені прийло до голови.

Я можу скільки завгодно разів переписувати партії, придумувати фрагменти та вставляти нові, до тих пір, поки не досягну бажаного звучання. Але у всіх моїх пошуках присутня своєрідна фундаментальна ідея, яка народжується перед моїм внутрішнім поглядом і веде мене, розростаючись, отримуючи форму, об’єм і нюанси, мов кусок мармуру в руках майстра-скульптора. І мені залишається лише записати це на папері…”

 

Якось Бетховена запросили взяти участь в конкурсі імпровізацій, де його суперником був композитор та піаніст Даніель Штібельт.

Першим виступав Штібельт – спочатку він з успіхом виконав свій відомий квінтет, а потім представив старанно вивчену “імпровізацію” на тему тріо Бетховена.

Таке очевидне нехтування правилами конкурсу вивело з себе Бетховена та його групу підтримки. Коли прийшла черга Бетховена, він стрімко та без поклону вискочив на сцену, сів до інструменту у півоберта, поставив ноти квінтету Штібельта догори ногами й одним пальцем почав награвати какофонію звуків.

Принижений та ображений Штібельт втік із залу ще до закінчення виконання “імпровізації”.

Він настільки був ображений, що перестав приймати запрошення на вечори та концерти, якщо знав, що туди також запрошений Бетховен.

 

Цікавий факт: У травні 2002 року на аукціоні в Лондоні була представлена найстаріша з відомих чернеток Дев’ятої симфонії Бетховена.

Початкова ціна лота становила 200 000 фунтів ($460 000), та за підсумками торгів вона була продана за 1 326 650 фунтів.

 

“Eroica” – “Героїчна” третя симфонія була написана Бетховеном у 1803 році на честь Наполеона й спочатку називалась “Бонапарт”.

Та коли в травні 1804-го року полководець проголосив себе імператором, Бетховен глибоко розчарувався у своєму герої: дізнавшись про цю новину, він в гніві схопив зі столу партитуру симфонії та розірвав навпіл титульний лист.


<назад 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 далі>

Яндекс.Метрика

apteka mujchine for man ukonkemerovo woditely driver.