Народна музика

Люди в усьому світі пишуть і виконують музику. Одні види музики популярні в багатьох країнах, інші — тільки в окремих регіонах. Але хоч би якою була музика, вона допомагає людям відобразити свій внутрішній світ, зберегти культуру і вірування, вилити почуття.

Музика подібна мові: звуки різної висоти і тривалості звучання складають музичні фрази, ці фрази утворюють п’єси. Іноді музику називають спільною мовою, зрозумілою в усьому світі, поза як вона справляє однакове враження на людей незалежно від того, звідки вони родом.

Особливості музики різних країн

У Європі існує велика кількість різновидів народної музики. Найвідоміші з них:

  • ірландські пісні;
  • іспанське фламенко;
  • російський хоровод.

 

 

дівчина, що танцює фламенко

У Північній Америці можна почути музику корінних жителів цієї країни — індіанців, а також музику народів багатьох інших країн світу і музику, створену в США, у тому числі джаз, реп, барбершоп, рок і кантрі-енд-вестерн.

Музика мешканців Карибських островів, Центральної і Південної Америки не менш різноманітна, ніж північноамериканська.
В ній відчувається вплив європейських, африканських і азіатських музичних традицій. Існують і музичні стилі, властиві корінним жителям Південної Америки, наприклад музика, яку виконують на флейтах Пана народи Анд, і недавно винайдені стилі — такі як музика шумових оркестрів жителів островів Карибського моря.

На всіх островах Тихого океану живуть своєрідні музичні традиції. Аборигени Австралії співають, зберігаючи і розвиваючи свою релігію і культуру. Для них співак — важлива фігура, він передає людям звістки від духів природи.

Жителі Соломонових островів споконвіку грають на бамбукових флейтах. Музиканти виступають і поодинці, і збираючись у великі оркестри. В XIX ст. християнські місіонери забороняли подібну музику, але аборигени змогли зберегти її.

У Південно-Східній Азії, як і раніше, є популярними традиційні ударні інструменти. В індонезійський оркестр гамелан входять гонги, ксилофони, барабани й інші інструменти. Гамелан акомпанує танцям і пісням, а також бере участь у спектаклях театру тіней, поставлених за мотивами легенд і міфів.

У Східній Азії збереглося чимало театральних традицій. Спектаклі Пекінської опери в Китаї — це мова, спів, гра акторів і акробатика, що разом утворює надзвичайно ефектне видовище. А в корейському театрі пансори всі партії виконує один і той самий співак, він же веде розповідь.

В азіатських країнах музика звучала не тільки в театральних виставах. Упродовж останніх трьох століть японські композитори писали твори для бамбукових флейт — сякухати. Нотний запис тут нічим не нагадував європейський з його нотним станом із декількох лінійок. Композитори писали у вертикальний стовпчик особливі символи, що пояснюють виконавцю, як йому слід грати.

В більшості східноазіатських країн взагалі не існувало систем нотного запису. Наприклад, у монгольському співі один виконавець одночасно і насвистує мелодію, і видає низькі звуки.

Музика країн Близького Сходу

 

музика Африки

На музику країн Близького Сходу помітно вплинула культура ісламу. Наприклад, професійні музичні стилі країн Африки вражають своїм різноманіттям. Часто музика буває нерозривно пов’язана з усною мовою і танцем. Лише в окремих випадках її записують, а пісні і зразки виконання усно передаються з покоління в покоління.

Одна з особливостей африканської музики — своєрідні діалоги, коли один музикант співає або грає фразу, а інші відповідають на неї. В багатьох п’єсах голоси або інструменти вступають у гру поступово, один за одним. П’єси можуть складатися з коротких тем, які повторюються з варіаціями. Найпоширеніші інструменти — барабани, ксилофони і мбіри, на яких клавіші (смужки металу) притискують різними пальцями.

Залишити коментар

Яндекс.Метрика

apteka mujchine for man ukonkemerovo woditely driver.