Posts found under: оркестр

Симфонічний оркестр. Ударні та електронні інструменти

До ударних належать усі інструменти, по яких б’ють або які струшують, щоб отримати звуки. Такі інструменти, як ксилофони і трубчасті дзвоники, можуть видавати різні звуки, на них грають цілі мелодії. Але більшість ударних інструментів, таких як бубни і маракаси, видають тільки специфічні звуки, вони підкреслюють ритм мелодії.

Ударні інструменти, що входять в оркестр, походять із різних країн. Батьківщина бубнів і литавр — Близький Схід, ксилофонів і маримби — Африка, металофонів — Далекий Схід, бонго і маракасів — Південна Америка. (більше…)

Детальніше ...

Симфонічний оркестр. Клавішні інструменти

Клавіатура — ряд клавіш, одні з яких звичайно забарвлені в білий колір, а інші в чорний. Щоб отримувати на інструменті звуки, необхідно натискувати на клавіші.

Рояль і його різновид — піаніно часто об’єднують загальною назвою фортепіано. Ця назва утворилася від двох італійських слів: форте — голосно і піано — тихо. Таким чином, назва відображає можливість видобути з цього інструмента звуки самої різної гучності.

Своїм походженням вони зобов’язані псалтерію — багатострунному щипковому інструменту, поширеному в давнині і Середньовіччі. Корпус у нього був трикутний або прямокутний. У XVI ст. псалтерій удосконалили: приєднали клавішний механізм. Так з’явився клавесин. (більше…)

Детальніше ...

Симфонічний оркестр. Духові інструменти

Щоб грати на духових інструментах, треба дути в них певним чином. Традиційно духові інструменти поділяються на дві групи:

  • дерев’яні;
  • мідні.

 

Хоча назва «дерев’яні» означає, що інструменти виготовлені з дерева це не завжди справедливо. В європейських країнах такі інструменти колись справді робили з дерева, але тепер його замінюють металом і пластмасою. Можна використовувати будь-який матеріал — від дерева до кістки і кераміки.
(більше…)

Детальніше ...

Симфонічний оркестр. Струнні інструменти

Струнні інструменти видають звуки, коли виконавець змушує вібрувати одну або кілька струн. Струнні інструменти бувають щипкові або смичкові. На щипкових інструментах грають або пальцями, або медіатором.

Граючи на таких інструментах, як гітара чи банджо, однією рукою перебирають, а другою притискають струни в різних місцях грифа, щоб отримувати звуки різної висоти. На грифах деяких інструментів є лади (поріжки), що уточнюють висоту звуків і сприяють чистоті їх звучання. На арфах і лірах струни перебирають обома руками.

На смичкових інструментів звуки отримують за допомогою смичка. Однією рукою тримають смичок, а другою притискають струни до грифа, як при грі на гітарі чи банджо. Скрипки і альти при грі тримають під підборіддям, а більші інструменти, такі як віолончелі чи контрабаси, кладуть на коліна або ставлять на підлогу. На більшості смичкових струнних інструментів струни можна також перебирати пальцями («грати щипком»). Цей прийом називається піцикато. (більше…)

Детальніше ...

Створення музики та її фіксація

Того, хто пише музику, називають композитором. Композитори складають послідовність звуків так, щоб вийшла музика. Запис усіх голосів (партій) інструментів музичного твору, призначеного для колективу виконавців, називається партитурою (іт. partitura — буквально «розділення», «розподіл»).
Свій рядок у партитурі має кожна група інструментів; рядки, розташовані один під одним і з’єднані вертикальними відрізками, — тактовими рисками. (більше…)

Детальніше ...

Музичні жанри. Опера

Опера, союз двох мистецтв — музики і театру, є одним з найпопулярніших жанрів, виникла на зламі XVI і XVII ст. в Італії. Творцями цього нового жанру були поети і музиканти, які схилялися перед античним мистецтвом. Вони прагнули відродити старогрецьку трагедію. Композитори брали за основу сюжети давньогрецьких або римських міфів і перекладали їх на музику і спів.
Тривалий час опера існувала як розвага, головним чином для багатих людей. Багато хто з аристократів мав приватні оперні театри і трупи співаків, інші регулярно відвідували оперні спектаклі.
У середині XVIII ст. опера швидко набула популярності й поширилася по всіх країнах. У великих і маленьких містах Європи почалося будівництво публічних оперних театрів. У кожній країні опері був властивий особливий національний характер — це позначалося й у виборі сюжетів і в характері музики.
З народним пісенним мистецтвом рідної країни пов’язані кращі оперні твори відомих композиторів — австрійця Моцарта, італійців Россіні та Верді, росіянина Глинки, француза Бізе. (більше…)

Детальніше ...
Яндекс.Метрика