Ванесса Мей (повне ім’я — Ванесса Мей Ванакорн Ніколсон) — англійська скрипачка сингапурського походження, популяризатор класичної музики, композитор, аранжувальник, співачка. Володарка 32 платинових і 17 золотих нагород, англійської музичної премії Brit Awards у номінації «Кращий виконавець» (1996), премій World Music Award (1996) і EMI (2000) у номінації «Виконавець класичної музики, яка найкраще продається». Автор біографічної книжки «Світи, що змінюються».

Журналісти називають Ванессу Мей «найвідомішою у світі дівчиною зі скрипкою», «Моцартом у ботинках», «Китайським бомбардувальником жіночої статі». Її злет був стрімкий. Коли витончена скрипачка з’являється на сцені, публіка починає волати від захоплення. Її компакт-диски розлітаються мільйонними тиражами.

Пояснити феномен популярності Ванесси неважко — вона наблизила класичну музику до людей. Адже так просто сказати: «Ви не розумієте класику, вам це не дано», — а ця дівчина з ефектною скрипкою, жодною мірою не принижуючи творчість великих композиторів, вдихнула у їхні твори друге життя.

Початок творчого шляху

Напевно, є щось символічне в тому, що дата її появи на світ — 27 жовтня 1978 р. — збіглася з днем народження геніального скрипаля Нікколо Паганіні, тільки з різницею в 196 років. Батьки дали їй подвійне ім’я Ванесса Мей, яке тепер ототожнюють з вищою майстерністю сучасного скрипкового мистецтва.

По матері вона китаянка, по батькові — тайка. Перші чотири роки життя дівчинка прожила в рідному Сингапурі. Її мати, піаністка Тай Соей Лайнг, рано помітила в доньки музичний дар. У трирічному віці Ванесса вже серйозно займалася фортепіано, а в п’ять років відбулося її знайомство зі скрипкою.

У вісім років дівчинка виїхала до Китаю. Там Ванесса займалася з професором Лін Йао Джі з Пекінської національної консерваторії, потім брала уроки у прославлених професорів Санкт-Петербурга. Свою майстерність дівчинка відточувала в престижній лондонській Королівській академії музики, де була наймолодшою студенткою за все існування академії.

У 1988 р. Ванесса Мей уже дала перший свій концерт у супроводі оркестру Лондонської філармонії, у дванадцять років — випустила дебютний альбом класичних скрипкових творів «Violin». Коли скрипачка-вундеркінд вирушила у свій перший багатотижневий тур по світу, їй було всього дванадцять.

Її сприймали як диво-дитину, а вона відчувала себе по-справжньому зрілим музикантом, якому є що сказати людям. На всіх гастролях Ванессу супроводжує акустична скрипка «Guadagnini», куплена батьками на аукціоні за 10 тис. доларів і подарована доньці на десятиріччя. Вона була зроблена в 1761 році. Колись цей інструмент, виготовлений знаменитим італійським майстром, належав її кумиру Паганіні, і напевно його бунтівний дух і дар переселилися в дівчинку.

В її руках скрипка звучить подібно людському голосу з неосяжним діапазоном і позамежними емоціями, гіпнотизуючи глядачів. Ванесса любить свій інструмент, як кращого друга, ніколи не розлучається з ним і навіть дала йому власне ім’я — Джізмо.

Симбіоз таланту та праці

Тільки за 1991 р. Ванесса Мей випустила три класичні альбоми («Violin», «Kids’ Classics», «Tchaivoksky & Beethoven Violin Concertos»), а її репертуар у той час включав твори:

•    Чайковського;
•    Бетховена;
•    Паганіні;
•    Кабалевського;
•    Моцарта;
•    Венявського;
•    Сарасате.

В 1992 р. вона була запрошена оркестром London Mozart Players, щоб очолити їх Mozart Bicentenary тур по Далекому Сходу. І того ж року скрипачка взяла в руки білу електроскрипку «Zeta Jazz Model» і стала улюбленкою мільйонів слухачів.

Узагалі цей інструмент був створений кілька десятиріч тому відомим джазменом Ж. Л. Понте і використовувався для фонової музики в року, але справжню популярність здобув завдяки Ванессі після виходу в світ її альбому «Violin Player» (1995). Його рейтинг у всесвітніх чартах умить злетів на перші позиції.

Запропонований Ванессою синтез класики і поп-музики знайшов відгук у серцях слухачів. Напевно, усі просто скучили за такою музикою, а сама Ванесса хотіла показати скрипку в новому світлі, зіграти великі твори в більш яскравій манері.

Багато хто сподівається, що ця тендітна дівчина із зовнішністю ангела — музикант, який зуміє зламати стереотип ставлення до класичної музики як до безнадійно старомодного жанру.