На цій сторінці ви познайомитеся з музичними інструментами, які сформувались та використовуються у Європі.
Скрипка – струнно-смичковий музичний інструмент, “Королева музики”. Має чотири струни, настроєні по квінтах: e2, a1, d1, g. Сучасну форму отримала в 16-му ст. Найвідоміші скрипкові майстри – італійського походження – сім’я Аматі, Гварнері, Страдіварі. Більше про скрипку…Найвідоміші скрипкові твори…Видатні скрипалі…
Віолончель – струнно-смичковий інструмент, такої ж будови як скрипка та альт, але значно більших розмірів. Чотири струни настроєні по чистих квінтах – a, d, G, C. Видатні віолончельні майстри – Аматі, Гварнері, Страдіварі, Монтаньяна. Більше про віолончель…Найвідоміші твори для віолончелі…
Контрабас – струнно-смичковий музичний інструмент, вигляд якого має риси як скрипкового сімейства, так і сімейства віол. Загальна висота інструмента близько 2 м. Контрабас — це найнижчий за діапазоном струнно-смичковий інструмент. Його чотири струни, на відміну від інших струнно-смичкових інструментів симфонічного оркестру, настроюються по чистих квартах: G, D, A1, E1. Також застосовується п’ятиструнний контрабас з доданою п’ятою нижньою струною C1. Більше про контрабас…
Клавесин – клавішний струнно-щипковий музичний інструмент. Перші згадки про подібний до клавесина інструмент датують 1354 роком. У 16-му ст. центром виробництва клавесинів стає Венеція. На початку 19-го ст. практично виходить з вжитку. Композитори, які писали музику для клавесина – Куперен, Рамо, Бах, Скарлатті, Моцарт і інші. Більше про клавесин…Найвідоміші твори для клавесина…
Орган – клавішно-духовий музичний інструмент, найбільший за розмірами з усіх сьогодні існуючих інструментів. Вважають, що орган придумав грек Ктесібій. В 666 р. папа Віталіан ввів орган в католицьку церкву. Найбільшим сьогодні органом у Європі є Великий орган Римо-католицького катедрального собору св. Стефана в Пассау (Німеччина). Він має 5 мануалів, 226 регістрів та 17 тисяч 774 труби! Більше про орган…Найвідоміші твори для органа…
Рояль (фр. royal – королівський) – музичний інструмент типу фортепіано, у якому струни, корпус та дека розташовані горизонтально, а звук видобувається за допомогою молоточків. Вперше фортепіано криловидної форми представив італієць Бартоломео Крістофорі у 1709 році, назвавши його “Великий клавесин з тихим та гучним звучанням”. Більше про рояль…Найвідоміші твори для рояля…
Лютня – старовинний щипковий струнний музичний інструмент, з ладами на грифі та овальним корпусом. Середньовічні лютні мали 4 або 5 пар струн, грали на них плектром. Наприкінці 15 ст. лютністи поступово переходять на пальцевий метод гри. У епоху барокко кількість струн збільшується до 14-ти. Починаючи з 19 ст. лютня поступово виходить з вжитку. Більше про лютню…Найвідоміші твори для лютні…
Гітара – старовинний щипковий струнний інструмент, що приходить на зміну лютні. Класична шестиструнна гітара сформувалася в Іспанії. Стрій гітари – кварто-терцовий: e2, b1, g1, d1, a, e. Форму сучасної класичної гітари створив іспанський майстер Антоніо де Торрес в середині 19 ст. На сьогодні існує багато різновидів гітари, які використовуються для виконання музики у різних стилях. Більше про гітару…Найвідоміші твори для гітари…Видатні гітаристи…
Бандура – старовинний український народний музичний інструмент. Має овальний корпус, та струни, на яких грають пальцями щипком. На сучасних бандурах до 64-ох струн. Відомі зображення кобзи-бандури з 12 ст. Була шанована серед козацтва, на бандурах грали сліпці-бандуристи, яких називали кобзарями – вони подорожували, виконуючи історичні пісні, думи, псалми, канти. Більше про бандуру…Твори для бандури…
Арфа – струнно-щипковий музичний інструмент із вертикально натягнутими струнами на дерев’яній рамі трикутної форми. Арфа – один з найдревніших музичних інструментів людства. Найдавнішу арфу археологи виявили при розкопках шумерського міста в Месопотамії, її вік оцінюють в 4,5 тисячі років. На початку XVIII ст. німецький майстер Гохбрукер з Донауверта винайшов педалі для арфи, що дозволило підвищити хроматичну гаму і полегшити гру на арфі. А у 1810 році фортепіанний майстер Себастьян Ерар створив арфу з педалями подвійної дії. Цими педалями можна двічі перестроїти струну, підвищивши звук на півтон і тон, тим самим забезпечивши хроматичний звукоряд в діапазоні шести з половиною октав. Сучасна концертна арфа — музичний інструмент великого розміру, має до 47 струн. Концерт для арфи написав український композитор А. Й. Кос-Анатольський. Більше про арфу…
Флейта – загальна назва для деяких деревяних духових інструментів. Один з найдревніших за походженням. В кінці 17 ст. флейта була вдосконалена французькими майстрами на чолі з Оттетером. Біля 1847 року флейту вдосконалив німецький майстер Теобальд Бьом, після чого її конструкція залишається практично незмінною. Більше про флейту…Найвідоміші твори для флейти…
Труба – мідний духовий музичний інструмент. З давніх-давен використовувався у якості сигнального. У середньовіччі трубачі були обов’язковими членами армії. У 1830-х роках придумали вентильний механізм, який дав трубі хроматичний звукоряд, і відтоді вона поступово стає повноцінним класичним інструментом. Більше про трубу…Найвідоміші твори для труби…
Кларнет – музичний інструмент сімейства дерев’яних духових. Кларнет був винайдений в кінці XVII — початку XVIII століття Нюрнберзьким музичним майстром Йоганом Хрістофом Деннером (1655—1707). До кінця XVIII століття кларнет стає повноправним інструментом класичної музики. На сьогодні існують декілька видів кларнетів, найпоширенішеми з яких є так звані “французькі” та “німецькі”, що відрізняються системою клапанів, мундштуками та тростинами. Сучасний кларнет є досить складним механізмом – він має близько 20 клапанів, безліч осей, ресор, тяг і гвинтів. Провідні фірми-виробники музичних інструментів постійно удосконалюють конструкцію кларнета. Більше про кларнет…
Гобой – дерев’яний духовий музичний інструмент сопранового регістру. З’явився у Франції в середині XVII ст. Велике значення для еволюції гобою мало винайдення на початку XIX ст. Т. Бьомом системи клапанів, спочатку застосоване для флейти. Згодом французькі майстри Гійом Трибер, Франсуа і Люсьєн Лоре пристосували винайдення Бьома і для гобою, таким чином надавши інструменту сучасного вигляду. Традиційно саме гобой задає настроювання оркестру по ноті ля першої октави. Це пов’язано з тим, що завдяки невеличкій тростині гобой найменше підданий розстроюванню, проте і підстроїти гобой можна лише в дуже обмеженому діапазоні. Більше про гобой…
Фагот – Винайдений в 1539 р. Афраніо з Феррари. Сучасного вигляду фагот набув у 1834 році в результаті вдосконалень, здійснених німецьким майстром І. А. Хеккелем та фаготистом К.Альменредером. Деякий час носив назву дульциан від італ. dolce — ніжний. Різновид фаготу — контрафагот, найнижчий по звучанню музичний інструмент симфонічного оркестру, звучить октавою нижче фаготу. Більше про фагот…
Саксофон – духовий музичний інструмент. Сконструйований в 1841 р. бельгійським майстром А. Саксом (патент 1846 р.) Виготовляється з латуні. Має конічний стовбур, мундштук з одинарною тростиною (як у кларнета) та систему клапанів (як у гобою та флейти), завдяки чому належить до сімейства дерев’яних духових. Аплікатура саксофона близька до аплікатури гобоя, а принцип звуковидобування – до кларнета. При цьому регістри саксофона більш однорідні, ніж регістри кларнета. Кінець XIX ст. в США є епохою зародження джазу, і саксофон, завдяки специфічному звуку і величезним виразовим можливостям, швидко завоював популярність в цьому музичному напрямку. В епоху свінгу (з середини 1930-х років) в моду увійшли джазові оркестри (бігбенди), в яких група саксофонів стала обов’язковою частиною. Починаючи з регтайму, диксиленду та свінгу і закінчуючи авангард-джазом, саксофон є найпопулярнішим інструментом джазу, а врешті символом джазу. Більше про саксофон…
Валторна – музичний інструмент сімейства мідних духових. Тривалий час валторна була натуральним інструментом, тобто на валторні можна було виконати лише звуки, що відносяться до натурального звукоряду, вибудованому від основної ноти. Тому в епоху класицизму були поширені валторни найрізноманітніших строїв, які застосовувалися в залежності від тональності, в якій був написаний той чи інший твір. Вентильна валторна входить в музичну практику лише в 30-х роках 18 ст. Серед мідних духових валторна вирізняється м’якістю тембру. Більше про валторну…
Тромбон – музичний інструмент сімейства мідних духових. Складається з двічі зігнутої циліндричної труби, загальною довжиною близько 3 метрів, діаметром — від 15 мм. На верхню частину труби встановлюється мундштук, через який музикант вдуває повітря. Верхня частина труби завершується розтрубом. Середня частина — розсувна, називається кулісою. Висуваючи кулісу, музикант збільшує об’єм вібруючого повітря та, відповідно, понижає звук інструменту. Специфічним засобом зміни тембру звуку на тромбоні є сурдина. Тромбон також широко використовується в джазі, особливо в оркестрах діксиленду та свінгу. Більше про тромбон…
Туба – найнижчий за теситурою мідний духовий інструмент. У 1835 році німецькі майстри Віпріхт і Моріц з Веймара винайшли духовий інструмент, який назвали «туба» (лат. tuba — труба). Спочатку недосконала, вона використовувалась лише у військових та садових оркестрах. Та після вдосконалення інструмента майстром Адольфом Саксом в сер. 19 ст., тубу почали використовувати і в симфонічному оркестрі. Зараз використовують тубу двох конструкцій: концертна туба – стаціонарний інструмент, на якій грають сидячи; та сузафон (гелікон) – інструмент, сконструйований таким чином, що виконавець одягає його на шию, спираючи на праве плече. На цьому інструменті можна грати, крокуючи, тому він широко використовується у військових оркестрах. Першим значним симфонічним твором, де використана туба, є «Фантастична симфонія» Г. Берліоза. Більше про тубу…
Ксилофон – ударний музичний інструмент з визначеною висотою звуку. На дерев’яних пластинках — клавішах інструменту грають спеціальними паличками, з наконечниками з дерева, пластику або щільної гуми. Клавіатура сучасного ксилофону настроюєтся за звуками хроматичної гами, на зразок фортепіанної. Під клавішами ксилофону разташовані спеціальні трубки-резонатори, які роблять звучання більш об’ємним. Зараз ксилофон — один з основних ударних інструментів симфонічного оркестру. Народні ксилофони використовуються в музиці народів Індонезії, Філіппін, Африки, Південної Америки та ін. Більше про ксилофон…
Литаври – ударний музичний інструмент з визначеною висотою звуку. До Європи потрапили з Азії в 15 ст. Литаври мають конструкцію з двох або декількох мідних котлів, відкрита сторона яких затягнута шкірою. Змінюючи натяг шкіри можна змінювати висоту звуку інструментів. Розрізняють литаври гвинтові та педальні. У симфонічному оркестрі, як правило, використовуються литаври трьох розмірів – велика, середня та мала. Грають на литаврі двома паличками з м’якими голівками, особливий прийом гри – тремоло (швидке чергування ударів обох паличок). Більше про літаври…
Тарілки – ударний музичний інструмент з невизначеною висотою звуку. Тарілки відомі з часів стародавнього Єгипту, Індії, Китаю. В Європі відомі із середньовіччя. Інструмент має вигляд двох дисків, викуваних зі спеціального сплаву, в основі якого латунь та бронза. Використовують тарілки різного діаметру: малі – (25—35 см), середні – (37—45 см), великі (47—60 см), а також різної товщини. На парних тарілках грають, вдаряючи однією по іншій зустрічним ковзаючим рухом. Розрізняють відкритий удар, при якому тарілки продовжують вільно звучати та закритий, при якому краї тарілок виконавець притискає до плечей.