Увертюра. Пішло від латинського apertura – “початок”. Це французьке слово стало назвою вступної інструментальної музики до опери. Спочатку увертюри мали характер фанфарних вітань, але поступово наповнилися глибшим музичним змістом, пов’язаним з самою оперою. Перетворившись в цілком закінчені і самостійні оркестрові п’єси, увертюри підготували появу симфонії, саме в них композитори навчилися створювати лаконічні і яскраві інструментальні образи.
В XIX столітті виник ще один різновид увертюри – як самостійної оркестрової п’єси, зазвичай програмного або святкового характеру, іноді у вигляді фантазії на народні теми.
Ударні музичні інструменти. Група ударних інструментів – найнестійкіша за складом, але і найрізноманітніша в сучасному симфонічному оркестрі. Зараз до неї входять литаври, великий і малий барабани, тарілки. Крім них зустрічаються бубон або тамбурин, тамтам, трикутник, дзвони, кастаньєти, дзвіночки, ксилофон, челеста, вібрафон. Тільки деякі серед цих дуже різних інструментів відтворюють звуки певної висоти.
Як показує назва групи, звук утворюється, коли по інструменту вдаряють – рукою, пальцями, металевої паличкою або спеціальною стукалкою. Тарілки потрібно вдаряти одна в одну, бубон – просто струшувати.
В оркестр ударні інструменти прийшли давно, проте тільки в XIX столітті ударна група отримала широке застосування. Ударні інструменти підкреслюють ритм музики, надають звучанню оркестра велику силу, а його барвам – більшу різноманітність. Іноді вони використовуються з метою звуконаслідування, наприклад, для зображення грому, зливи і т. д.
Унісон. Італійське слово unisono означає однозвучний і походить від латинських unis – один і sonus – звук. Так називають злите звучання двох або кількох звуків однієї висоти. Наприклад, коли ви хором співаєте одноголосну пісню, ви співаєте її в унісон. При унісонному звучанні між складовими його голосами або інструментами виникає інтервал прима.