Кларнет (з італ. clarinetto, з франц. clarinette, з нім. klarinette) – один з найбільш співучих і віртуозних дерев’яних духових інструментів.
Його діапазон – від d (іноді des, ре-бемоль малої октави) до a3-b3 (ля-сі-бемоль третьої октави) – ділиться на кілька відрізків (регістрів), що мають різні тембри.
Нижні ноти кларнета похмурі, середні матові, тьмяні, високі – світлі і дзвінкі. Найвищі звуки кларнета – різкі, навіть пронизливі.
Відповідно до характеру музики композитори використовують той чи інший регістр інструменту.
Можливості кларнета дуже великі. Йому притаманні і виразний спів, і блискучі віртуозні пасажі. Він може грати ледь чутно, найтихіше піаніссімо, але може і вразити сильним повним звуком.
Той вельми складний і багатий за своїм музично-виразними можливостями дерев’яний духовий інструмент, який ми зараз знаємо, з’явився у XVIII столітті. Однак він був винайдений не раптом,
а на основі стародавніх народних інструментів, у тому числі пастуших сопілок , та подібних до сопілки інструментів ще давньоєгипетських зразків.
Кларнет був сконструйований на межі 18 ст. німецьким музичним майстром з Нюрнберга Йоганном Кристофом Деннером, який вдосконалив вже відомий на той час французький народний духовий інструмент – шалюмо.
Він додав до шалюмо клапан знизу інструмента для полегшення переходу в другу октаву, у якій новий винайдений ним інструмент звучав дуже яскраво (з лат. clarus – світлий), від чого й отримав свою назву.
До кінця 18 ст. кларнет практично повністю витісняє шалюмо.
Інструмент продовжують вдосконалювати інші майстри, і десь біля 1790 року з’являється конструкція класичного кларнета з шістьма клапанами, створена видатним французьким кларнетистом та композитором Жан-Ксав’є Лефевром,
а після створення нового типу мундштука Іваном Мюллером, який істотно покращив тембр інструмента, розпочинається “золотий вік” кларнета.
Повністю зібраний сопрановий кларнет in B в довжину складає близько 66 сантиметрів.
Будова кларнета:
- мундштук і лігатура;
- тростина (її виготовляють з очерету);
- бочівка;
- верхнє коліно;
- нижнє коліно;
- розтруб.
На даний момент найрозповсюдженішими інструментами сімества є – кларнет in B (сопрановий або великий, стрій сі-бемоль) та кларнет in A (стрій ля).
Ось інші різновиди кларнетів:
- кларнет-сопраніно;
- малий кларнет (кларнет-пікколо);
- кларнет in C;
- бассет-кларнет;
- бассетгорн;
- альтовий кларнет;
- контральтовий кларнет;
- бас-кларнет;
- контрабасовий кларнет.
Тембр кларнета прекрасно зливається з іншими духовими інструментами. Тому він – неодмінний учасник оркестру і всіляких ансамблів.
Багато характерних конструктивних особливостей будови кларнета було запозичено для саксофона, і музикант, який володіє одним з цих інструментів, може з успіхом грати і на іншому.