Музичний словник – “С”

Музичний словникСарабанда. Історія походження цього старовинного іспанського танцю до кінця не розкрита. Судячи з деяких даних, він виник під впливом не тільки андалузьких, але також арабських і мексиканських народних танців. Більш того, довгий час існували два різновиди сарабанди: швидка і повільна.

На початку XVII століття сарабанда – придворний танець в Іспанії та Франції. Її характер став урочистим, величним. У XVIII столітті, як і багатьох інших європейських танців, сарабанда увійшла в інструментальну сюїту.

Ритм сарабанди тридольний, для нього характерна синкопа на другій долі. Цей ритм пережив і сам танець і його друге – сюїтне – життя. Його можна почути в творах XIX і XX століть. Він надає музичним образам суворість, стриманість, трохи похмуру урочистість.

Класичні сарабанди можна зустріти в інструментальних сюїтах Г. Ф. Генделя та Й. С. Баха. В якості стилізації ритм сарабанди використовувався, наприклад, Бетховеном в музиці до трагедії Й. Гете “Егмонт”.

Музичний словникСеренада. Серенадами називали твори, які виконували ввечері або вночі на вулиці (італійський вислів al sereno означає «на відкритому повітрі») перед будинком того, кому серенада присвячувалася. Найчастіше – перед балконом прекрасної дами.

Зародилася серенада на півдні Європи, під теплим синім небом Італії та Іспанії. Там вона була неодмінною частиною життя міста. То з одного, то з іншого вулиці майже завжди долинали звуки музики – найчастіше дзвін лютні або гітари, спів. Недарма опера Россіні «Севільський цирульник», з таким блиском втілила сцени іспанського життя, починається саме серенадою. Серенадою графа Альмавіви, який співає, у супроводі найманих музикантів, під вікном чарівною Розіни.

В XVII – XVIII століттях серенадами називалися і сюїти для невеликого оркестру, що виконувалися також на відкритому повітрі. Як правило, композитори писали їх на замовлення знатних осіб. Такі серенади писали Гайдн, Моцарт.

Дуже популярна Серенада Франца Шуберта («Пісне моя, лети з мольбою тихо в нічний час…»)…

Музичний словникСинкопа. Це дуже поширений в музиці прийом, при якому очікуваний нами по інерції ритмічний малюнок раптом зміщується. Слабка доля акцентується, а сильна слідом за нею пропадає. Або після звичайної сильної долі наступає акцентована слабка. Ритмічний збій, конфлікт, асиметрія створюють в музиці напругу, гостроту, особливу виразність.

Саме слово “синкопа” грецькою означає “скорочення”, “усічення”. В музику воно прийшло з лінгвістики, де позначає скорочення слова за рахунок пропуску звуку. У медицині синкопою називають глибоку непритомність, викликану раптовим занепадом серцевої діяльності.

Таким чином, у всіх випадках синкопа означає порушення регулярності ритмічних акцентів.

Музичний словникСинтезатор. Можливість здійснення синтезу звуку будь-якого заданого тембру за допомогою ЕОМ (“електронно-обчислювальної машини” – тобто комп’ютера) привела до створення в 1960-х роках нового електронного інструменту – синтезатора. Синтезатор може імітувати тембри традиційних інструментів, формувати нові, а також виробляти всілякі шумові ефекти. З його допомогою можливо гранично достовірно відтворити звучання повної симфонічної партитури. Синтезатор незамінний у рок-музиці, сучасних стилях джазу, електронній музиці, в кіномузиці, все частіше він використовується і в академічних жанрах, але, як правило, в поєднанні з традиційними інструментами.

 

Музичний словникСиціліана Старовинний сицилійський народний танець, здобув загальну любов в країнах Європи в XVII-XVIII століттях. Його ритміка (у розмірі 6/8 або 12/8 пунктир всередині кожної фігури з трьох восьмих) відрізняється особливим поєднанням м’якості і граціозною пікантності, а мелодика – ніжністю і простодушної кокетливістю. Танець давно не танцюють, але дізнатися характерні риси Сиціліани можна в багатьох вокальних та інструментальних творах XVIII – XX століть. Ритм Сиціліани особливо часто звучить у творах Й. С. Баха і В. А. Моцарта. Читати більше про сиціліану…

 

Музичний словникСкерцо. Італійське слово scherzo в перекладі – жарт. Здавна воно прищепилося в музиці для позначення її характеру – жвавого, веселого, жартівливого. Бетховен ввів назву скерцо для однієї з середніх частин симфонії замість традиційного раніше менуету. А в середині XIX століття композитори стали називати так і самостійні п’єси, причому не тільки жартівливі, але іноді й драматичні. Так, широко відомі скерцо Шопена – фортепіанні п’єси, що вирізняються багатством образів, різноманітністю змісту.

 

Музичний словникСкоморохи. Так в древній Руси-Україні називали народних акторів, мандрівників, які розважали людей своїм співом і танцями, грою на інструментах і акробатичними трюками, злободенними жартами та серйозними оповідями. В їхньому мистецтві закарбувалось все найбільш живе і життєздатне, що було в народній культурі.

 

 

Музичний словникСпівзвуччя. Це одночасне поєднання кількох музичних звуків. Всі співзвуччя діляться на консонанси і дисонанси (дивіться відповідні статті). Співзвуччя з двох звуків називається інтервалом, з більшої кількості – акордом.

 

 

 

Музичний словникСоліст. Це слово походить від італійського solo, що значить один, єдиний. Так називають музиканта, який може виступати один.

Нерідко в оркестровому або в хоровому творі існують фрагменти, написані для одного виконавця. Їх грають (або співають) кращі артисти колективу.

 

Музичний словникСольфеджіо. Італійське слово solfeggio (правильніше воно читається – сольфеджо) походить від слова solfo, що значить – ноти, музичні знаки, гама. У музикантів так прийнято називати уроки, на яких займаються розвитком слуху: пишуть музичні диктанти, визначають на слух різні інтервали і акорди, співають по нотах мелодії – спочатку одноголосні, а потім і більш складні, дво-і триголосні. Такий спів нот з проголошенням їх назв називається сольфеджуванням. Збірник нот, призначених для сольфеджування, так само, як і навчальна дисципліна, називається сольфеджіо.

 

Музичний словникСопрано. Це найвищий жіночий голос. Слово походить від італійського sopra, що означає “над, понад, правіше”. Порівняйте його з добре вам знайомим англійським словом super і запам’ятайте його.
Сопрано – найпоширеніший жіночий голос. Серед відомих голосів сопрано – Б. Нільсон, Р. Тебальді, С.Крушельницька та ін.

 

 

Музичний словникСпірічуел.  Це духовні пісні американських негрів-рабів. Сама назва походить від англійського spiritual, що значить духовний (spiritus по-латині – дух). Існуючи на чужій землі, служачи чужим господарям і віруючи в чужого бога, вони вклали в ці пісні всю свою біль і страждання. Тексти спірічуелів в основному біблійні, однак вони трансформовані в дусі негритянського фольклору. Те ж відбулося і в музиці. Мелодії протестантських гімнів і англо-кельтських балад, щеплені “білою” Америкою, з’єдналися з негритянськими музичними традиціями.

Спірічуели співали хором а капела, і лише пізніше, в кінці XIX століття, виникла традиція їх сольного виконання під акомпанемент банджо. З того часу обидві традиції розвиваються паралельно. Стилістика цього жанру увійшла і в професійну музику. Спірічуел можна почути в симфонії А. Дворжака “З Нового Світу”, в опері Дж. Гершвіна “Поргі і Бес”.

Музичний словникСтиль музичний. Буквально по-грецьки означаючи паличку для письма у стародавніх греків (stylos), це слово набуло широке переносне значення почерку, зокрема авторського, тобто сукупності характерних рис, прийомів, способів, особливостей творчості.

У музиці, як і в інших видах художньої діяльності, поняття стилю вживають у різних планах: великому – стиль епохи, більш конкретному – стиль автора, ще більш вузькому – стиль твору. При цьому існує ще стиль жанру, стиль творчого мистецького спрямування.

Немає таких елементів, які б не брали участь у формуванні стилю того чи іншого виду мистецтва. Однак одні й ті ж елементи часто повторюються в найрізноманітніших стилях. Лад, мелодія, ритм – в найпростіших своїх формах – повторюються в музиці Баха і Вагнера. Однак стиль визначається не конкретними елементами, а їх співвідношенням, що утворюють складну внутрішню і неповторну систему. Коли ви заробите певний слуховий дослід, то відчуєте, що чітко відрізняєте стилі: спочатку окремих епох, потім композиторів, а потім і окремих творів.

Музичний словникСтрій. У музиці це певна, внутрішньо логічна система співвідношень звуків по висоті.

Строєм також називають ступінь чистоти звучання інструменту чи ансамблю, звукоряд інструментів і іноді лад.

 

 

 

Музичний словникСтрунні музичні інструменти. Кожен інструмент, в якому джерелом звуку є струна, – відноситься до струнних. Тому в даній групі присутні арфа і гуслі, скрипка і клавесин, рояль, гітара, контрабас, цимбали… Найчастіше струни натягнуті вздовж дерев’яного корпусу, який служить резонатором. Від його форми і матеріалу залежать тембр, тривалість і гучність звуку.

При всьому своєму різноманітті струнні інструменти класифікуються на три види: щипкові, смичкові та клавішні, тому що є тільки три способи впливу на струну для виникнення звуку. У щипкових струни защипують пальцем або плектром; у смичкових звук виникає при терті смичка до струни; є цілий ряд прийомів ударом по струнах: пальцями, паличками і молоточками.

Музичний словникСурдина. Латинське слово surdus означає “глухий звук”. Таким чином, сурдина – це пристрій для приглушення звуку. У духових інструментів вона у вигляді пробки, яку вставляють у розтруб; у смичкових – своєрідний гребінець, який чіпляють на підставку; на фортепіано роль сурдини виконує модератор. Використання сурдин розширює темброві можливості інструментів.

 

 

Музичний словникСцена. Від давньогрецького skene, що значить шатро, намет, слово “сцена” через латинь і італійську мову трансформувалося в позначення майданчика в театрі, де розігрується дія.

У опері та балеті воно використовується так само, як в театрі в цілому, позначаючи частину дії, присвячену одній ситуації. Музика окремих сцен зазвичай  об’єднана одним музично-драматичним “диханням”.

Яндекс.Метрика

apteka mujchine for man ukonkemerovo woditely driver.