Що таке лібрето?

У творчому напруженні народилися дві опери на сюжети А. С. Пушкіна. Остання в житті п’ятдесятирічного П. І. Чайковського – «Пікова дама», яку він написав за 44 дня, і перша в житті дев’ятнадцятирічного С. В. Рахманінова «Алеко» за поемою «Цигани», на яку йому знадобилося всього 17 днів.

Але частіше буває зовсім не так. 9 років працював над оперою «Тарас Бульба» М. В. Лисенко, 10 років писав «Мертві душі» Р. К. Щедрін. Більше 18 років працював над своїм «Князем Ігорем» А. П. Бородін, але не встиг закінчити: раптова смерть перервала роботу. Оперу закінчили Н. А. Римський-Корсаков і А. К. Глазунов.

(більше…)

Детальніше ...

Співак-виконавець

Оперний театр, як і драматичний, неможливий без актора, актора-співака. Саме його творчістю, саме завдяки таланту, майстерності і праці, створюються різні людські долі і характери. Але робота актора-співака над втіленням образу оперного героя на сцені дещо відрізняється від роботи драматичного актора: в ній переважає, стає основним – спів. (більше…)

Детальніше ...

Музичні жанри: соната

Всім, хто цікавиться музикою, звичайно, знайоме слово «соната». По радіо, телевізору часто звучать найбільш улюблені, популярні твори цього жанру – «Місячна» та «Патетична» сонати Бетховена для фортепіано, соната Шопена з траурним маршем, віолончельна соната Шуберта «Арпеджіон».
Що ж являє собою жанр музичної сонати?

Це великий твір з декількох частин, що відбиває в контрастних образах картини навколишнього нас світу, різні переживання, думки. Жанр сонати можна прирівняти до літературної повісті, а іноді і цілому роману: тут живуть, діють різні персонажі з несхожими характерами, різноманіттям почуттів, важкими долями. Події повісті або роману відбуваються в різний час, в різних місцях.

Саме слово «соната» в різні часи мало неоднакове значення. Зараз нам більш відомий «класичний» тип сонати. Він встановився в епоху музичного класицизму, до середини XVIII століття, у творчості видатних віденських композиторів Й. Гайдна та В. А. Моцарта. Більш ранні зразки цього жанру прийнято називати «старовинної сонатою». (більше…)

Детальніше ...

Баян – “душа народу”

Кожен музичний інструмент має свій голос, свою яскраво виражену темброву «індивідуальність», тобто особливого забарвлення звучання. Справді, чи можна переплутати звучання скрипки і фортепіано, флейти та органу, валторни і клавесина? Звичайно, ні. Однак в різноманітному світі музичних інструментів є такий, який як би увібрав в свою звукову палітру «голоси» багатьох інструментів. Таких, наприклад, як фагот, флейта, кларнет, орган та інші.

Який же інструмент має настільки рідкісну здатність імітувати різні тембри? Цей інструмент ти, читачу, ймовірно, бачив і напевно чув його неповторне звучання. Він – єдиний з численних музичних «побратимів» образно і з любов’ю названий людьми «душею російського народу». Ти звичайно здогадався, про який інструмент йдеться. Так, це баян – національний російський народний інструмент. Повне сучасне його «ім’я»: багатотембровий готововиборний баян.

(більше…)

Детальніше ...

Розвиток музиканта-початківця

Прищепити дітям любов до музики, навчити їх виразно і свідомо співати нескладні пісні на слух та по нотах, розвинути творчу активність, виховати здатність емоційно сприймати музику — основне завдання, визначене новою програмою з музики для дітей, що починають вивчати музику.

За перший рік навчання учні повинні набути початкових вокально-хорових навичок: виробити правильну співацьку поставу, вміння користуватись диханням, легким, округленим звуком, чіткою дикцією, співати всім класом в унісон чисто і злагоджено. Ці навички виробляються під час розучування пісень і вправ.

(більше…)

Детальніше ...

Музичний слух у навчанні дітей

Музичний слух, який часто трактується як єдина і нероздільна субстанція, є системою зі складною ієрархією, яка відображає сукупність різних локальних здібностей і властивостей людини. Таким чином, музичний слух – це система, що має низку підсистем: звуковисотну, ритмічну, гармонічну, тембро-динамічну та інші.

У процесі навчання юного музиканта його слух, відповідаючи різноманітності музичного виконавства, набуває специфіки і починає перетворюватися на особливий, функціональний музичний слух. Ця підсистема музичного слуху має низку підсистем: фортепіанний слух, оркестровий, вокальний, хоровий та інші. (більше…)

Детальніше ...

Поради юним співакам

Дорогий друже, вітаю тебе на цьому радісному й нелегкому шляху співака. Можливо ти тільки починаєш своє навчання або маєш певний співацький досвід… Можливо ти маєш яскравий співацький потенціал або сподіваєшся його розвинути… У будь-якому випадку пам’ятай:

  • по-перше, твоя мета – доставити всім, хто тебе слухає, задоволення;
  • по-друге, твій успіх цілком залежить від твоєї працьовитості, постійності занять та впевненості у своїх силах;
  • по-третє, завжди із вдячністю та повагою відносься до кожного, хто допомагає тобі на цьому шляху.

Коли ти будеш співати пісні з цієї збірки, зверни увагу на довідку про автора, та про твір. Автор є представником певного культурного середовища. Ти краще зрозумієш його творчий замисел, коли будеш знати з якої він країни: у якому столітті жив та працював. А коли твоє виконання буде відповідати стилю даного композитора, ти зможеш якнайкраще донести до слухачів його думку. (більше…)

Детальніше ...

Музичні історії та казки

У великому, різнобарвному та неосяжному світі музики зустрічається багато історій, які відбувалися багато років тому, або нещодавно; з різними митцями та виконавцями. Але найцікавішими вважаються історії, які пов’язані зі звуками та музичними елементами.

Що це за історії, можливо запитаєте ви. Такі історії можна назвати музичними пригодами або казками. Головними героями, зазвичай, стають:

  • звуки;
  • ноти;
  • інтервали;
  • акорди;
  • ступені.

Сюжети казок можуть бути найрізноманітнішими. Розмір цих історій вільний, найголовніше розкрити ідею, тобто донести роль музичних елементів, оживити в їх уяві дітей та допомогти запам’ятати. (більше…)

Детальніше ...

Софія Михайлівна Ротару

Видатна співачка, виконавиця більш ніж 400 пісень, багато з яких стали класикою української естради. Народна артистка України (1976), народна артистка Молдавії (1983), народна артистка СРСР (1988). Лауреат багатьох конкурсів, зокрема — IX Всесвітнього фестивалю молоді і студентів (Софія, 1968); «Золотий Орфей» (Софія, 1973); «Янтарний соловей» (Сопот, 1974 р.), «Міс Естрада-89», ім. К. Шульженко («Краща естрадна співачка 1996 року»), «Овація» (2000), «Людина року-2000» («Краща українська естрадна співачка XX сторіччя»). Знялася в кількох музичних і художніх фільмах. Нагороджена орденами «Знак Пошани» (1980), Дружби народів, «За заслуги перед Вітчизною» Російської Федерації, «Св. княгині Ольги», зіркою «Герой України».

(більше…)

Детальніше ...

Іван Семенович Козловський

Іван Семенович Козловський народився 24 березня 1900 р. в селі Мар’янівка Київської губернії в селянській сім’ї. З дитинства Івасика оточували люди, які щиро любили музику. Так, його батько, не знаючи нот, чудово грав на віденській гармоніці, а мати співала.

Коли хлопчик пішов до школи, його улюбленими предметами стали література і музика. Івась схоплював будь-яку мелодію на льоту і міг безпомилково відтворити її. Тому нікого не здивувало, коли вчитель, розділивши шкільний хор на дві групи, одну доручив Івасю.

У свята хор співав у церкві. Молитви, які звучали під склепінням храму, залишили глибокий слід у серці Івася. Через багато років, вже будучи в зеніті слави, Козловський часто включав до свого репертуару релігійні твори.

Хлопчик дуже любив театр. На одному зі спектаклів він вперше побачив гру української драматичної актриси — Марії Костянтинівни Заньковецької. Ця зустріч остаточно визначила плани Козловського — він почав працювати в трупі київського театру Народного будинку. (більше…)

Детальніше ...
Яндекс.Метрика

apteka mujchine for man ukonkemerovo woditely driver.