Туба (з лат. tuba – «труба», з англ. Tuba, з нім. Tuba, з фр. Tube) – широкомензурний мідний духовий музичний інструмент, найнижчий за регістром звучання. Слід зауважити, що до вдосконалення туби (як і до вдосконалення валторни, та винайдення саксофона) причетний відомий бельгійський майстер А.Сакс.
Туба є найбільшою і найнижчою по тону з усіх інших мідних музичних інструментів симфонічного оркестру. Звук видобувається вібрацією або “гудінням” губами у великий чашоподібний мундштук.
Туба – це одне з нових доповнень до сучасного симфонічному оркестру, що вперше з’явилося в середині 19-го сторіччя, коли її значною мірою заміняв офіклеід. Оркестр зазвичай має одну тубу, що служить басом для духових інструментів, хоча її багатосторонність означає, що вона може використовуватися і підкріпленням для струнних інструментів, і для дерев’яних духових інструментів.
«Symphonie Fantastique» Гектора Берліоза була першою серйозною роботою, написаною для туби. Вона спочатку виконувалася двома офіклеідами, але Берліоз змінив її після прослуховування недавно винайденої туби. Багато композиторів писали музику для цього своєрідного музичного інструмент, серед них – Ріхард Штраус (“Так казав Заратуштра”), Д.Шостакович ( 4-а, 13-а симфонії),
І.Стравінський (“Весна Священна”), Ріхард Вагнер (“Лоенгрін”, “Нюрнберзькі Майстерзінгери”, “Танець Валькірій”)
Різні концерти були написані для туби численними відомими композиторами, включаючи Ральфа Воана-Вільямса , Едварда Грегсона, Джона Вільямса, Олександра Арутюняна, Олексія Лебедєва і Брюса Бротона.
Туби також використовуються в концертних ансамблях, у маршових оркестрах і загонах барабанщиків і сурмачів. У британських духових оркестрах використовуються туби in Eb, і туби in Bb і зазвичай згадуються як баси.
Туби можна зустріти різного строю, тобто ладу. Наприклад для сольного виконання застосовуються туби in F (фа) і in Eb (мі- бемоль) , а туби in C (до) або in Bb (сі-бемоль) в духових та симфонічних оркестрах.
Туби бувають як з вентильним механізмом, так і з помповим. Помповий механізм найбільш зручний для виконаня швидких пасажів, а так само для виконання блю-нот, тому помпова туба частіше зустрічається у джазових музикантів.
Головна труба in Bb туби приблизно 5,49 метра завдовжки, в той час як головна труба in C туби – 4,88 м, in Eb туби – 3,96 м, і туби in F – 3,66 м. (не включаючи гілок клапана). Туба є конічною за формою, оскільки діаметр її трубки поступово збільшується протягом усієї довжини, від мундштука до вихідного отвору – розтрубу.
Тубу з її закрученою трубкою, оберненою для розміщення інструменту на колінах музиканта, зазвичай називають тубою або концертною тубою. Деякі туби мають вихідний отвір (розтруб), спрямований вперед, їх часто називають тубами для запису через їх популярність в ранні дні звукозапису, оскільки їх звук міг більш легко бути спрямований на обладнання звукозапису.
Існує різновид туби, яка одягається зверху на плечі музиканту, використовується зокрема для кінного оркестру, вона традиційно називається гелікон. Сучасний сузафон-гелікон зі звуковим отвором, спрямованим вгору і який потім згинається і спрямовується вперед, був сконструйований Джоном Філіпом Сузою – американським композитором та диригентом.