Це один з найдавніших духових інструментів. Археологи знаходять зображення флейтистів на фресках Давнього Єгипту та Греції.
Виникши з очеретяної дудки, флейта спочатку була простою дерев’яною трубкою з отворами. Протягом багатьох століть вона удосконалювалася, поки не набула сучасного вигляду. Раніше флейта була поздовжньою, і тримали її в вертикальному положенні (подібно до сопілки). Потім з’явилася так звана поперечна флейта, яку музикант тримає горизонтально. Поздовжня флейта була відома у Китаї ще 3 тисячоліття тому.
У Європі цей вид флейти у 17 ст. був удосконалений французькими майстрами на чолі з Оттетером, поступово витіснивши поздовжню. А починаючи з 1832 року німецький майстер, флейтист, композитор Т.Бьом спочатку патентує конічну флейту з відкритими клапанами та механікою Бьома, а в 1847 році винаходить циліндричну флейту, яку використовують до сьогодні.
Флейта належить до дерев’яних духових інструментів, хоча, дякуючи винаходу Теобальда Бьома, зараз її виготовляють з металу (деякі музичні фабрики мають моделі, виготовлені з дерева).
Діапазон її – від c1 (“до” першої) і до c4 (“до” четвертої октави), нижній регістр глухуватий, м’який; середній і частина верхнього дуже красиві, з ніжним і співучим тембром; найвищі звуки пронизливі, свистячі. Ноти для флейти записують у скрипковому ключі.
У інструментальних ансамблях флейта брала участь вже в XV столітті. Композиторів привертало її співуче звучання, а пізніше, коли інструмент удосконалився, – багаті віртуозні можливості. Флейті доступні найскладніші пасажі. Нерідко вона вступає в своєрідне змагання з колоратурним сопрано, яке почасти нагадує і своїм тембром. Згадайте «Снігуроньку»Римського-Корсакова: колоратурним пасажам дочки Мороза на початку опери відлунюють «візерункові» наспіви флейти.
Одна з вживаних в оркестрі різновидів цього інструменту – флейта пікколо (piccolo – по-італійськи – «маленький»). Вона в два рази менша звичайної флейти і звучить на октаву вище. Її різкий свист прорізає звучність всього оркестру. Раніше флейту пікколо застосовували лише в тих музичних епізодах, в яких було потрібно зобразити бій, грозу, свист вітру. Тепер же їй нерідко доручають і мелодійні партії.
Ще одним дуже популярним різновидом поздовжньої флейти є блок-флейта. Виглядом та конструкцією вона нагадує звичайну сопілку, та є поширена для початкового музичного навчання дітей, виконання народної музики та стародавньої музики.