Почуття гумору, притаманне українському народові, завжди цікавило етнографів. Учені підтверджують, що наші земляки здавна уміли та любили жартувати. Українці використовували гумор у повсякденному житті: він підтримував у важкій праці, об’єднував, допомагав знайти нових друзів та примиритися з тим, кого людина ненароком образила.

Не лише дружні посиденьки, але й таке важливе свято, як Різдво, не обходилося без гумору. Нерідко у Різдвяний Святвечір можна було почути смішні колядки. Їх із задоволенням виспівували та розповідали і дорослі, й діти. Колядники йшли від дому до дому, і сміх лунав вулицею. Варто зазначити, що гумор, який супроводжував Різдво, був добрим. Колядники нічого та нікого не висміювали. Найчастіше вони жартома погрожували господарям, спонукаючи їх виносити якомога більше частування, та розповідали веселі історії.

Пропонуємо підбірку українських колядок з почуттям гумору, які будуть доречними і зараз. Вітати цими веселими рядками можна як цілою компанією («живим вертепом»), так і поодинці. Святкову атмосферу та гарний настрій такі колядки гарантують на 100%.

Коляд, коляд, колядниця,
Добра з медом паляниця,
А без меду не така,
Дайте, дядьку, п’ятака.
Одчиняйте скриньку,
Та давайте сливку,
Одчиняйте сундучок,
Та давайте п’ятачок!

Бігла теличка да з березничка,
Да й стала.
Я тобі, дядьку, заколядую,
Дай кусок сала!
Бігла теличка да з березничка,
Я й попасу.
Я тобі, дядьку, заколядую,
Дай ковбасу!
Бігла теличка да з березничка,
Забігла до дядька в двір.
Я тобі, дядьку, заколядую,
Дай, дядьку, пиріг.
Як не даси пирога,
Візьму вола за рога
Да поведу на моріг,
Та й викручу правий ріг,
У ріг буду трубити,
А воликом робити.

Ой в ліску, в ліску листя на грабі.
Заколядуймо ми своїй бабі,
У нашої бабці добрая душа,
Винесе вона цілого книша,
До того книша ціла ковбаса.

Я маленький хлопчик,
З’їв куті горщечок,
На узвар поглядаю,
Вас із празником вітаю!
А ви на це не звертайте,
По вареничку давайте.

Коляд, коляд, колядин,
Я у батька один.
Мені не дивуйте,
Ковбасу лаштуйте.
Колядин, колядин,
Я у батька один.
По коліна кожушок,
Дайте, дядьку, пиріжок.
З Святим вечором
Будьте здорові!

Коляд, коляд, колядин,
А я в батька один.
Якщо дасте кишку,
То з’їм у затишку.
А як дасте ковбасу,
Я матусі занесу.
Виносьте дохід,
Бо знесем хату на лід,
А з льоду та в воду,
А з води та знов сюди.
Добривечір!

Коляда, коляда,
На поличку погляда.
Там ковбаси лежать,
Вони в шанічку біжать.
Дай, бабусю, ковбасу —
Літом коней попасу.
Не даси ковбаси —
То сама паси.

Коляд, коляд, коляда,
А дід з печі вигляда,
А баба з пічурки —
Гуляють у жмурки.
Коляд, коляд, коляда,
Дід на бабу погляда,
А баба не дивиться
Та на діда кривиться.
Будьте здорові!

 

Колядую-дую,
Ковбасу чую,
А ще мало,
Дайте сало.
Сало велике,
Лико порвалось,
Сало зосталось.
Добрий вечір!

Бігла мишка по льоду,
Загубила коляду,
А ти біжи, позбирай —
Буде шишка й коровай.

Сидить півень на криниці
Спустив крильця ще й косиці,
Сюди — мах, туди — мах,
А у вас тут млинець пах.

Ми колядували,
Ми вас віншували,
Нам ні пиріжечка,
Нам ні шеляжечка,
Нічого не дали.
Посунемо далі;
Де пиріг почуєм,
Там заколядуєм.

Підготуватися до Різдва тобі допоможе портал pustunchik.ua. Там також є багато смішних колядок, різдвяних рецептів та святкових привітань.