Вокальна музика — музика для голосу — найстародавніший вид музичного мистецтва, «ровесниця» мови. На зорі існування людського суспільства, тоді ж, коли людина навчилася застосовувати звуки мови як засіб для спілкування з іншими людьми, виникли і перші примітивні форми вокальної музики, тісно пов’язані з самими формами існування первісних племен. Це були пастушачі заклики, мисливські або військові кличі, вигукування, що об’єднували зусилля людей у сумісній праці. З цих вигукувань виникли згодом трудові пісні.
Уже тоді музика — і саме вокальна музика — супроводжувала людину протягом усього її життя. Матері співали немовлятам колисанки, пісня брала участь в іграх дітей і розвагах дорослих і, нарешті, люди оплакували втрату своїх близьких теж у піснях-голосіннях.
З тих далеких часів людство пройшло величезний, багатовіковий шлях. Але багато якнайдавніших форм вокальної музики продовжують жити в побуті і мистецтві цивілізованих народів і при цьому не як пережиток, а як природне вираження людських почуттів. До таких «безсмертних» форм вокальної музики належить, наприклад, колискова пісня.

Види співочих голосів

Голоси розрізняються між собою за звуковим об’ємом (діапазоном) і за забарвленням звука — тембром. Це і створює можливість красивих звукових поєднань при сумісному співі. Хор, що складається тільки з високих або тільки з низьких голосів, звучав би збіднено й одноманітно.

Тому навіть тоді, коли в хорі співають тільки жінки або діти, підбираються голоси різної висоти. Високі мають назву сопрано, низькі — альти. Таке ж розділення є і в чоловічому хорі, де високі голоси називаються тенорами, а низькі — басами. Змішаний (чоловічий і жіночий) хор включає всі чотири типи голосів.
Голоси співаків-солістів також поділяються на ці чотири групи. Але в оперному співі мають значення і більш тонкі відтінки тембрів голосів:

1. легке, високе сопрано називається колоратурним;
2. сильне, яскраве за тембром сопрано називається драматичним;
3. низькі жіночі голоси, загальна назва яких альти, розділені на більш низькі — контральто і більш високі — мецо-сопрано.

Термін мецо-сопрано в перекладі з італійської означає напівсопрано — середнє між сопрано і контральто. Тенори теж розподіляються на ліричні і драматичні. Низькі чоловічі голоси мають назву баритонів і басів (бас – найнижчий чоловічий голос).

Хор

Група співаків, які співають одну або різні партії одного і того ж музичного твору, – це хор. Чоловічі і жіночі хори беруть участь у релігійних церемоніях і концертах, але передусім співають заради власного задоволення.
Хори можуть складатися як з тисячі співаків, так і з чотирьох-п’яти, але в основному хор складається з 20—100 виконавців. Кожний з учасників співає партію, що відповідає його голосу.
Спів споконвіку був невід’ємною частиною релігійних церемоній християнської церкви. Найпрекрасніші і складні твори для хорового виконання були написані для церковних хорів.
Менші хори, що називаються камерними, часто виконують мадригали. Голос кожного співака переплітається в них з голосами інших, утворюючи складний музичний малюнок. Найчастіше в таких творах співається про любов.
У багатьох країнах світу, зокрема в азіатських і африканських, сучасні хори часто за прикладом предків виконують народну музику. Соліст співає провідну партію, а хор підхоплює мелодію або відповідає солісту в музичному діалозі. У США церковні хори спі¬вають християнські гімни і молитви, оброблені в стилі джазу і соул.