Ви, звичайно, знаєте, що в будь-якому театрі, як і в кіно, п’єсу ставить режисер, який втілює авторський задум на сцені. К. С. Станіславський, найбільший діяч російського театру – актор, режисер, педагог, – говорив, що режисер – це не тільки той, хто вміє розібратися в п’єсі, порадити артистам, як грати ролі, скласти мізансцени, режисер – це той, хто вміє спостерігати життя і переносити його на сцену, хто володіє великою кількістю знань, крім своїх, чисто професійних. (більше…)
Детальніше ...
Все ритмічно в нас і навколо нас: ритм серця, чергування вдиху і видиху, ритм машини, зміна дня і ночі, зміна пір року, рух волі. Ритмічна віршована мова. Ритмічна і музика. З давніх–давен ритм вважається і в житті, і в творчості ознакою прекрасного. (більше…)
Детальніше ...
Цікаво, що одні й ті ж самі відомі усім звуки гами: до, ре, мі, фа, соль, ля, сі – використовували найвідоміші геніальні композитори минулого, та ще не раз використають, не менш одаровані та талановиті музиканти-творці, в майбутньому.
Ви, звичайно, розумієте, що окремі звуки – це ще не музика. Звуки повинні бути організовані в зв’язну музичну мову. Які ж способи такої організації? З чого складається мова музики? (більше…)
У творчому напруженні народилися дві опери на сюжети А. С. Пушкіна. Остання в житті п’ятдесятирічного П. І. Чайковського – «Пікова дама», яку він написав за 44 дня, і перша в житті дев’ятнадцятирічного С. В. Рахманінова «Алеко» за поемою «Цигани», на яку йому знадобилося всього 17 днів.
Але частіше буває зовсім не так. 9 років працював над оперою «Тарас Бульба» М. В. Лисенко, 10 років писав «Мертві душі» Р. К. Щедрін. Більше 18 років працював над своїм «Князем Ігорем» А. П. Бородін, але не встиг закінчити: раптова смерть перервала роботу. Оперу закінчили Н. А. Римський-Корсаков і А. К. Глазунов.
Детальніше ...
Оперний театр, як і драматичний, неможливий без актора, актора-співака. Саме його творчістю, саме завдяки таланту, майстерності і праці, створюються різні людські долі і характери. Але робота актора-співака над втіленням образу оперного героя на сцені дещо відрізняється від роботи драматичного актора: в ній переважає, стає основним – спів. (більше…)
Детальніше ...
Всім, хто цікавиться музикою, звичайно, знайоме слово «соната». По радіо, телевізору часто звучать найбільш улюблені, популярні твори цього жанру – «Місячна» та «Патетична» сонати Бетховена для фортепіано, соната Шопена з траурним маршем, віолончельна соната Шуберта «Арпеджіон».
Що ж являє собою жанр музичної сонати?
Це великий твір з декількох частин, що відбиває в контрастних образах картини навколишнього нас світу, різні переживання, думки. Жанр сонати можна прирівняти до літературної повісті, а іноді і цілому роману: тут живуть, діють різні персонажі з несхожими характерами, різноманіттям почуттів, важкими долями. Події повісті або роману відбуваються в різний час, в різних місцях.
Саме слово «соната» в різні часи мало неоднакове значення. Зараз нам більш відомий «класичний» тип сонати. Він встановився в епоху музичного класицизму, до середини XVIII століття, у творчості видатних віденських композиторів Й. Гайдна та В. А. Моцарта. Більш ранні зразки цього жанру прийнято називати «старовинної сонатою». (більше…)
Детальніше ...
Кожен музичний інструмент має свій голос, свою яскраво виражену темброву «індивідуальність», тобто особливого забарвлення звучання. Справді, чи можна переплутати звучання скрипки і фортепіано, флейти та органу, валторни і клавесина? Звичайно, ні. Однак в різноманітному світі музичних інструментів є такий, який як би увібрав в свою звукову палітру «голоси» багатьох інструментів. Таких, наприклад, як фагот, флейта, кларнет, орган та інші.
Який же інструмент має настільки рідкісну здатність імітувати різні тембри? Цей інструмент ти, читачу, ймовірно, бачив і напевно чув його неповторне звучання. Він – єдиний з численних музичних «побратимів» образно і з любов’ю названий людьми «душею російського народу». Ти звичайно здогадався, про який інструмент йдеться. Так, це баян – національний російський народний інструмент. Повне сучасне його «ім’я»: багатотембровий готововиборний баян.
Детальніше ...
Прищепити дітям любов до музики, навчити їх виразно і свідомо співати нескладні пісні на слух та по нотах, розвинути творчу активність, виховати здатність емоційно сприймати музику — основне завдання, визначене новою програмою з музики для дітей, що починають вивчати музику.
За перший рік навчання учні повинні набути початкових вокально-хорових навичок: виробити правильну співацьку поставу, вміння користуватись диханням, легким, округленим звуком, чіткою дикцією, співати всім класом в унісон чисто і злагоджено. Ці навички виробляються під час розучування пісень і вправ.
Детальніше ...
Музичний слух, який часто трактується як єдина і нероздільна субстанція, є системою зі складною ієрархією, яка відображає сукупність різних локальних здібностей і властивостей людини. Таким чином, музичний слух – це система, що має низку підсистем: звуковисотну, ритмічну, гармонічну, тембро-динамічну та інші.
У процесі навчання юного музиканта його слух, відповідаючи різноманітності музичного виконавства, набуває специфіки і починає перетворюватися на особливий, функціональний музичний слух. Ця підсистема музичного слуху має низку підсистем: фортепіанний слух, оркестровий, вокальний, хоровий та інші. (більше…)
Детальніше ...
Дорогий друже, вітаю тебе на цьому радісному й нелегкому шляху співака. Можливо ти тільки починаєш своє навчання або маєш певний співацький досвід… Можливо ти маєш яскравий співацький потенціал або сподіваєшся його розвинути… У будь-якому випадку пам’ятай:
Коли ти будеш співати пісні з цієї збірки, зверни увагу на довідку про автора, та про твір. Автор є представником певного культурного середовища. Ти краще зрозумієш його творчий замисел, коли будеш знати з якої він країни: у якому столітті жив та працював. А коли твоє виконання буде відповідати стилю даного композитора, ти зможеш якнайкраще донести до слухачів його думку. (більше…)
Детальніше ...