Легендарна «четвірка з Ліверпуля» (утворилася в 1959 — розпалася в 1970 р.). Англійська рок-група, що заклала основи сучасної рок-музики. «Бітлз» були і залишаються символом молодіжної контркультури 60-х років. Є кумирами молоді впродовж декількох десятиріч.

За час свого існування вони поставили таку кількість світових рекордів у своїй сфері, що можна було б створити цілу книгу рекордів їх імені. Ось наочний приклад: колектив розпався тридцять років тому, а їх збірка «Оnе», випущена 2000 p., стала абсолютним лідером за швидкістю і кількістю продажів. Мабуть, це єдина група, яку знають і бабусі за сімдесят, і діти до шістнадцяти. Хто’ ж вони, «класики XX століття», що заслужили цей титул?

Історія створення колективу

Все починалося весною 1956 р. Жив на околиці Ліверпуля звичайний підліток Джон Леннон, який у віці п’ятнадцяти років створив групу «Qurrymen». Цей поки що далекий від професіоналізму колектив виконував пісні в стилі кантрі, скіффл і різні рок-н-роли.

Шостого липня 1957 p., проходячи повз приходську церкву Св. Петра, Пол Маккартні почув музику, що долинала з саду, яка йому дуже сподобалася. Це грали «Qurrymen». Буквально через тиждень він уже ввійшов до складу групи. Пол був лівшею, але це не заважало йому грати на гітарі. До того ж він володів безперечним на ті часи талантом, знав напам’ять десятки текстів різних шлягерів, серед них і американські, які було дуже важко дістати.

У 1958 р. колектив поповнився ще одним п’ятнадцятирічним гітаристом, але вже з досвідом роботи в групі. Це був Джордж Харрісон, шкільний товариш Пола. Ці троє і стали ядром ансамблю, який тепер називався «Johnny and Moondogs». Решта учасників постійно мінялася, поки на початку 1959 р. до них не приєднався однокурсник Джона Стюарт Саткліфф, що став бас-гітаристом групи.

У листопаді того ж року група поміняла назву на «Long John and Silver Beatles». Незабаром (у 1960 p.) вона скоротилася до «Silver Beatles». Згодом перше слово просто відпало і залишилося всім відоме і знамените — «Beatles». Більшість дослідників схильна вважати автором назви Джона Леннона, який мав велику любов до різної гри слів. Річ у тому, що походження слова «beatles» можна розглядати двояко, як від «beetles» (жуки), так і від «beat» (удар).

Тієї ж осені 1959 р. музиканти познайомилися з Елленом Уільямсом — власником бару «Jacaranda Club». Він дозволив їм репетирувати у себе вдень, коли приміщення порожніло. Це не забарилося дати свої плоди. Вже у квітні наступного року «Бітлз» з успіхом гастролювали північною Шотландією, а бар перетворився на перший біт-клуб Ліверпуля.

Перші гастролі

Влітку 1960 р. групу запрошують до Гамбурга, куди вони і прямують, узявши з собою Піта Беста в якості ударника. Почавши з клубу «Indra», що недавно відкрився, «Бітлз» досить скоро опиняються в «Кайзеркеллер», який був найпопулярнішим молодіжним клубом міста. Тепер у їх репертуарі не тільки чужа музика, а й понад сто власних пісень, які поступово починають витісняти шлягери, що приїлися.

Набравшись досвіду за чотири з половиною місяці гастролей, «Бітлз» за підсумками року стає кращим з 350 біт-колективів Ліверпуля. Незабаром група знов вирушає до Гамбурга, де її майже одразу визнають кращою з усіх, що гастролювали в місті. В цей час із групи йде Саткліфф, що захотів повернутися до занять живописом.

У Гамбурзі «Бітлз» записують, нарешті, свій перший сингл «Му Bonnie»/«Saints». Історія цього диска стала легендарною. Існує версія, за якою музиканти намовили всіх своїх друзів питати їх пластинку, що тільки-но вийшла, у всіх музичних магазинах міста і викликали цим небувалий ажіотаж. Хоч би там як, але власником одного з таких закладів виявився 27-річний Брайан Епстайн. Його магазинчик знаходився буквально за 200 метрів від клубу «Каверна» («Cavern»), де часто виступали «Бітлз». А 13 листопада 1961 р. він підписав контракт, за яким ставав їх офіційним менеджером.