Брайану Епстайну пощастило домогтися прослуховування групи у звукорежисера Джорджа Мартіна, керівника фірми «Parlaphone». Зустріч відбулася 6 червня. Сторони залишилися задоволені, і «Бітлз» був запропонований контракт на рік, за умови заміни ударника. Через два дні на місці ударника став виступати Рінго Старр. З Рінго музиканти познайомилися ще під час гастролей у Гамбурзі і вже тоді почали до нього придивлятися.

Остаточний “зірковий” склад гурту

З появою Старра знаменита четвірка Ліверпуля нарешті возз’єдналася у своєму «зоряному» складі. На той час Леннон став грати на ритм-гітарі, Маккартні — на бас і лише Харрісон залишився вірний своєму амплуа соло-гітариста. При цьому в них був власний новий імідж, що легко впізнавався. Він полягав у піджаках без комірів і волоссі, зачесаному прямо на лоб. Пора було підкоряти світ.

Дебютний сингл «Бітлз» записали практично за місяць (вересень 1962 p.). Він тут же посів сімнадцяте місце в національному хіт-параді, що для авторського дебюту було не дуже погано. Правда, говорять, що це відбулося внаслідок того, що Епстайн викликав штучний ажіотаж, скуповуючи мало не левову частку всіх дисків, що вийшли. Нехай там як, але другий сингл групи «Please Please Me»/«Ask Me Why» усього за три тижні очолив британський хіт-парад. Це був небувалий успіх.

11 лютого 1963 р. менш ніж за 10 годин (585 хвилин) «Бітлз» записують дебютний альбом «Please Please Ме». Він очолюватиме британські чарти більше півроку і поступиться місцем тільки наступному творінню «Бітлз». Після того як їх виступ у лондонському залі «Palladium» показали по телевізору, в країні почалася справжня бітломанія.

Коли в січні 1964 р. пісня «І want to hold your hand» вийшла на перше місце в США, всі зрозуміли, що бітломанія зробила крок за океан. Американці дуже неохоче приймають не «своїх» музикантів, але це був не той випадок. Понад чоти¬ри тисячі прихильників прийшли зустрічати «Бітлз» в аеропорт, коли вони прилетіли на гастролі 7 лютого.

 «Бітлз» остаточно стають авторським колективом, цілком прибравши зі свого репертуару чужі пісні. Це відбулося після їх першого великого закордонного турне (червень 1964 р.) і виходу од¬нойменного альбому і музичного фільму «А Hard Days Night». З 19 серпня по 21 вересня 1964 р. група гастролює по Північній Америці і після повернення записує альбом «Beatles For Sale». Цей диск, випущений у продаж 4 грудня, одразу ж розійшовся тиражем у 700 тисяч екземплярів. Такого світ ще не знав.

Нове звучання відчувається в альбомі «Revolver», який побачив світ 5 серпня 1966 р. У ньому музиканти так захопилися використанням різних звукових ефектів, що більшість композицій просто неможливо було б виконати поза студією. Самі ж пісні набували гострої соціальної спрямованості.

Відмова від концертів

Виснажені концертною діяльністю (вони щойно повернулися зі світового турне, відвідавши навіть Японію), «Бітлз» вирішують відмовитися від публічних виступів. Коротко і ясно з цього приводу висловився Рінго Старр: «Ми втратили будь-який інтерес до гри на сцені». Вони стають студійною групою.

27 серпня 1967 р. від передозування чи то снодійного, чи то наркотиків помирає Брайан Епстайн, і його смерть стала початком кінця групи. Після припинення концертної діяльності кожний з музикантів почав потроху творити самостійно. Раніше це не заважало їм збиратися для спільної роботи. Але коли 22 листопада 1968 р. з’явився новий альбом, то стало зрозуміло, що ці часи минули.

У квітні 1968 р. група створила власну звукозаписну компанію «Apple Records», ідея якої належала ще Епстайну. У музикантів виникла ідея записати «живий концерт у студії», і вони вирішують здійснити його прямо на даху «Apple». Саме цей легендарний концерт (ЗО січня 1969 p.), розігнаний поліцією, і став останнім сумісним виступом «Бітлз».

На обкладинці останнього альбому групи «Let It Ве», що вийшов на початку 1970 p., обличчя кожного музиканта поміщено в окрему рамку. Кожний сам за себе. На цей час Пол уже випустив власний сольник, а Джон створив власну групу. Далі так продовжуватися не могло, і «Бітлз» оголосили про свій розпад.