Пугачова Алла Борисівна (1949) — народна артистка РРФСР (1985) і СРСР (1991), лауреат Державної премії Росії в галузі театрального (естрадного) мистецтва. Володарка Гран-прі фестивалю «Золотий Орфей» (1975) і Гран-прі «Янтарний соловей» на конкурсі в Сопоті, Націонадьної музичної премії «Овація» і музичної премії «Зірка». Нагороджена орденами «За заслуги перед Вітчизною» і Миколи Чудотворця.

Початок епохи Пугачової

Дівчина, яка ніколи не вчилася співати, мала унікальний слух і голосові дані. Перший серйозний успіх співачки відбувся восени 1974 р. на Всесоюзному конкурсі артистів естради, коли журі присудило їй третє місце за пісню «Посидімо-поокаємо». Жартівливу нехитру пісеньку Алла перетворила на міні-спектакль, виявивши прекрасні артистичні дані.

Після конкурсів «Золотий Орфей» і в Сопоті, де прозвучала знаменита пісня «Все можуть королі», Пугачова стала улюбленицею всієї країни, вступила на режисерське відділення Державного інституту театрального мистецтва (1976—1981). В 1979 р. країна захоплено штурмувала кінотеатри.

Фільм «Жінка, яка співає» переглянуло 55 млн чоловік. Сама Пугачова говорила, що «фільм вийшов не поганий і не хороший — а музичний». Після його показу на екранах Алла Борисівна вже не могла піти з концерту без наряду міліції. У цьому фільмі вона вперше виступила як композитор. Пісенне мистецтво Пугачової самобутнє і неповторне.

Якщо вона виконує якусь пісню, то іншим артистам уже не варто за неї братися. Всі свої сольні програми («Монологи співачки», «Який тривожний цей шлях», «Прийшла і кажу» та ін.) Алла Борисівна продумувала до дрібниць і ставила сама.

Пугачова удостоїлася «Золотого диска» за свій «скандинавський» альбом «Soviet Superstar» у Швеції, і фінський пором має її ім’я (1985). Голос Алли Борисівни зачаровував, як дивна сопілка.

З «Монологами співачки» вона підкорила паризьку «Олімпію», де колись співала її улюблена співачка Едіт Піаф. Кращі естрадні майданчики світу, включаючи Карнегі-хол, відкривали двері перед неповторною російською співачкою.

У 1988 р. вона організувала «Театр пісні» і створила першу програму з циклу «Різдвяні зустрічі». Алла Пугачова ніколи не боялася, що її можуть потіснити на п’єдесталі молоді виконавці. Навпаки, вона їх відшукує, представляє публіці і допомагає стати на ноги, можливо, пам’ятаючи, як важко проривалася на естраду сама. Десятки співаків і груп зобов’язані їй своїм стрімким успіхом і сценічним іміджем. Допомога Пугачової надзвичайно професійна.

Пугачова відома не тільки як естрадна співачка, вона проявила себе і як:

• режисер;
• продюсер;
• композитор;
• актриса.

 

В 1992 р. вона створила фірму-студію «Алла» і почала випуск парфумів. Цей рік був для неї дуже важким. Серйозна операція, зроблена у Швейцарії, трохи не закінчилася трагічно. Свій порятунок Алла Борисівна назвала «другим народженням».

Повернувшись на сцену, вона зробила великий гастрольний тур по Росії, СНД і США з програмою «Співає Алла Пугачова» (1993). У 1995 р. після великого гастрольного туру, виходу на екрани п’ятисерійного телефільму «Чекай і пам’ятай мене» і випуску дисків «Шлях зірки», «Не робіть мені боляче, панове» Пугачова пішла у творчу відпустку. Займалася режисурою (концертна програма А. Укупника), як дизайнер створила не одну колекцію взуття марки «Alla Pugachova».

Повернення примадонни

Але публіка не вірила, що співачка може розлучитися з піснею, і Алла Борисівна повернулася на сцену. Вона, як завжди, уміє підібрати пісні, характерні для нашого часу («Мадам Брошкіна», «Дівчинка секонд-хенд») і для всіх вікових категорій («Білий сніг», «У Петербурзі сьогодні дощі»).

За колосальною силою дії на глядача яскравіше Пугачевої немає нікого на російській естраді. Її друг з часів навчання в музичному училищі М. Шуфутинський якось сказав: «Є два види популярних людей: люди просто популярні і люди не тільки популярні, але й улюблені. Алла Пугачова — улюблена. Вона пройшла з музикою через усе життя, створювала такі пісні, які, почувши раз, уже неможливо забути. Її пісні, якщо вони звучать по радіо або телебаченню, ніколи ніхто не вимкне: вони відразу западають у душу, притягають як магніт»;