У другій половині XX ст. виникло нове явище музичної культури — рок-музика (англ. rock music), або рок. Воно об’єднало музичне, поетичне, сценічне та інші види мистецтва. Як музичне явище рок почав формуватися в 50-х роках у США. Тією чи іншою мірою на його розвиток вплинули блюз, джаз, кантрі та ін.
Провідна роль у цьому процесі належала блюзу — пісенному та інструментальному фольклору афро-американців. З часом рок-музика увібрала також риси багатьох інших музичних традицій. Становлення рок-музики відбувалося в тісній взаємодії з суспільним рухом, що захищав права молоді, расову і соціальну рівність, відмову від використання військової сили тощо.
Рок- музика сприяла руйнуванню расових і соціальних бар’єрів і багато в чому змінила світогляд і спосіб життя американців і європейців. Проте з часом рок значною мірою втратив суспільне значення.

Виникнення року та його розвиток

Першим напрямом рок-музики, що набув міжнародної популярності в середині 50-х років, став рок-н-рол (англ. rock’n’roll, від rock and roll — «розгойдуватися і обертатися»). Рок-н-рол — це, передусім, танцювальна музика. Він є поєднанням спрощеного і швидкого за темпом ритм-енд-блюзу з музикою кантрі.
Наприкінці 50-х років в Англії, куди захоплення рок-н-ролом прийшло зі США, з’явилися власні виконавці, музику яких англійці назвали біг-біт (англ. big beat — «великий біт»), або просто біт. Найвидатніші представники цього напряму — група «Бітлз».
Блюз-рок (англ. blues rock), що утворився в другій половині 60-х років, — пряме продовження ритм-енд-блюзу, рок-н-ролу і британського блюзу. Всі напрями року поєднують риси блюз-року з різними видами музичної культури — фольклором (фолк-рок), класичною музикою (арт-рок), джазом (джаз-рок) і т. д.
На зламі 60—70-х років склався найжорсткіший і наймогутніший за звучанням, що вимагав віртуозної виконавської техніки, напрям рок-музики — хард-рок (англ. hard rock, від hard — «жорсткий», «важкий» і rock). Творцями хард-року вважаються британські групи «Led Zeppelin», «Deep Purpule», «Uriah Heep» та «Black Sabbath».
Серед представників сучасної рок-музики, яку слухає і полюбляє молодь, можна назвати такі групи:

1. «Nirvana».
2. «Коrn».
3. «Limp Bizkit».
4. «Offspring».
5. «System of a down».
6. «Slipknot».
7. «Linkin park».

Рок і музичні інструменти

Колектив музикантів, що займаються рок-музикою, найчастіше називає себе рок-групою або просто групою. Репертуар звичайно становлять твори самих членів групи.

Як правило, рок-музиканти використовують електроінструменти, але рок може бути і акустичним, і синтезованим, і навіть суто вокальним. До складу інструментів рок-групи звичайно входять одна або дві електрогітари, ритм-секція (бас-гітара і ударна установка); іноді є клавішні у вигляді фортепіано, електрооргана або синтезатора.
Щоб озвучити рок-групу на концерті або репетиції, необхідні технічні пристрої. Мікрофони перетворюють голоси і звуки ударних для подальшого посилення. Мікшерний пульт дає можливість збалансувати звучання вокалу і окремих інструментів щодо гучності і тембру.

Підсилювачі виробляють звук необхідної гучності і передають сумарний сигнал з пульта на акустичну систему.
Крім колонок акустичної системи, спрямованих у зал (порталів), використовуються невеликі колонки (монітори), які розташовані на сцені дозволяють музикантам чути одне одного і самих себе. Також на сцені знаходиться комбо – сполучені в одному корпусі підсилювач та колонка, які призначені для перетворення і посилення звуку окремих електроінструментів (гітари, бас-гітари або синтезатора).