Тарантела (від назви міста Таранто на півдні Італії) – італійський народний танець, жвавого та пристрасного характеру. Музичний розмір 3/8, 6/8, 12/8 (іноді 2/4). Характерний безперервний рух тріолей, виразне членування мелодії на фрази однакової тривалості, чергування мажору та мінору, поступове прискорення темпу.
З історією тарантели пов’язано багато легенд. Починаючи з XV століття, вона протягом 2-х століть вважалася єдиним засобом лікування «тарантизму» – божевілля, що викликалося, як вважали, укусом тарантула (отруйного павука, назва якого також походить від міста Таранто). У зв’язку з цим в XVI столітті по Італії мандрували спеціальні оркестри, під гру якого танцювали хворі тарантизмом.
Музичний супровід танцю зазвичай імпровізували та виконували на флейті, кастаньєтах, бубні та деякими іншими ударними інструментами, іноді за участю голосу. В основі імпровізації часто лежав якийсь один мотив або ритмічна фігура, які піддавалися тривалому розвитку. Багаторазове повторення їх справляло зачаровуючу, «гіпнотичну» дію на слухачів і танцюристів. Хореографія тарантели вирізнялася екстатичністю – самовідданий танець міг тривати кілька годин. З часом тарантела стала звичайним танцем (одиночним або парним), хоча і зберегла свій шалений характер.
Сьогодні у кожному регіоні Італії танець танцюють по-різному, але обов’язково темпераментно і в швидкому темпі. Розрізняють неаполітанську і сицілійську тарантелу. Особливістю сицілійської тарантели є використання в танці кастаньєт, в той час як неаполітанський різновид танцю виконують під тамбурин. Тарантела буває – сольна, парна, масова.
Як один з найбільш примітних танцювальних жанрів Італії, тарантела описана багатьма мандрівниками XVIII – XX ст., серед яких Гете, Рільке та ін. В цей же час, завдяки національній характерності і темпераментній ритміці, він став популярним у європейській професійній музиці, отримуючи втілення в інструментальних і сценічних творах. Часто жанр тарантели трактувався композиторами XIX – XX століть у віртуозному плані, (фортепіанні тарантели Ліста і Шопена, вокальна Россіні та ін.), В дусі Perpetuum mobile (скрипкові тарантели Н.Паганіні, Г.Венявського, П.Сарасате, Шимановського та ін.).