Євробачення є чи не найпопулярнішим неспортивним міжнародним заходом, за статистикою переглядів та резонансом у ЗМІ. Кожного року справедливість присудження перемоги і виступи решти конкурсантів обговорюють ще кілька місяців після фіналу. Не залишилася поза увагою і цьогорічна перемога Kalush Orchestra, а відчайдушні оптимісти ще деякий час сподівалися, що Україна зможе прийняти конкурс у 2023 році. Хай там як, це був вражаючий виступ і гідна перемога, що цілком вписується у попередню історію славетних виступів України на Євробаченні.

Історія конкурсу

Пісенний конкурс «Євробачення» (англ. Eurovision Song Contest) започаткований 1956 року країнами-членами Європейської мовної спілки — однієї з перших і найбільшої асоціації, що об’єднала телерадіокомпанії Європи, а згодом також країн Північної Африки, Близького Сходу та Австралію. Понівечена Другою світовою війною Європа потребувала оптимізму і єднання, і пісенний конкурс мав стати важливим кроком у цьому напрямку.

• У середині 1950-х ера телебачення ще тільки починалася, для свого часу трансляція пісенного конкурсу в прямому ефірі в усіх країнах-учасницях була технічно складною і вельми амбітною ідеєю.
• Та сама мережа Євробачення слугувала для міжнародних трансляцій новин та спортивних подій, але згодом її назва стала синонімом пісенного конкурсу — найпопулярнішої програми.
• Коли організовували перше Євробачення, на участь у конкурсі пристали всього 7 країн, тому співаки від кожної виконували по 2 пісні. Вже наступного року це правило змінилося на звичне: одна пісня від кожної країни, бо кількість учасників зросла.
• Австралія приєдналася до Євробачення у 2015 році, але за умови, що в разі перемоги конкурсанта з Австралії, наступний конкурс все одно відбудеться в Європі.
• Велика Британія 8 разів ( наступний рік стане дев’ятим) приймала Євробачення у своїх містах — це рекорд конкурсу.
• Україна має свій рекорд на Євробаченні — щороку від першої участі у 2003 році наші конкурсанти виходять у фінал.

Від початкового конкурсу до сьогодні зберіглася здебільшого лише головна ідея і суть, в той час як правила багато разів змінювалися. Сучасного формату, що передбачає два півфінали і фінал, він набув у 2008 році, правило «Великої п’ятірки» — обов’язкова участь у фіналі Великої Британії, Франції, Німеччини, Іспанії та Італії — остаточно закріпилося у 2011 році.  

Євробачення 2023 — що наразі відомо

Після перемоги гурту Kalush Orchestra у 2022 році наступний конкурс за традицією мав би відбутися в Україні. Та в умовах воєнного стану (або одразу після закінчення війни) підготовка і проведення такої масштабної і велелюдної події неможливі. Тому після перемовин між членами Європейської мовної спілки було узгоджено рішення: Євробачення 2023 прийматиме Ліверпуль, адже конкурсант від Великої Британії посів друге місце, а його країна має великий досвід у проведенні конкурсу.

Україна двічі приймала у себе Євробачення: 2005 року після яскравої перемоги Руслани і 2017 року після того, як весь світ вразив натхненний виступ Джамали. Також ми кілька разів були надзвичайно близькі до 1 місця, наприклад, 2021 року, коли в конкурсі брав участь вітчизняний гурт Go-A. Щодо наступного конкурсу, то наразі триває національний відбір, і 17 грудня 10 фіналістів змагатимуться за право представляти Україну у Ліверпулі.

Умови участі і підрахунку голосів на Євробаченні потроху змінюються мало не щороку, але у 2023 році на вболівальників чекає досить суттєва зміна. Відтепер у півфіналі голосуватимуть лише глядачі, голосування професійного журі на цьому етапі скасовано, воно залишиться лише для фіналістів.