Цікаво, що одні й ті ж самі відомі усім звуки гами: до, ре, мі, фа, соль, ля, сі – використовували найвідоміші геніальні композитори минулого, та ще не раз використають, не менш одаровані та талановиті музиканти-творці, в майбутньому.
Ви, звичайно, розумієте, що окремі звуки – це ще не музика. Звуки повинні бути організовані в зв’язну музичну мову. Які ж способи такої організації? З чого складається мова музики?

Інтонація

Слухач розуміє інтонацію як прояв задуму композитора, художнього змісту. Живі інтонації, наповнюють психологічним і навіть соціальним змістом призводять до правдивого виконання музичних інтонацій, тобто тих «зерен», з яких виростають не тільки музичні фрази, але весь характер музики.

Музика – мистецтво інтонаційний. Не можна змінити висоту звуків мелодії, складеної композитором, але можна додати різні смислові відтінки музичної фрази. В цьому і полягає мистецтво музикантів-виконавців, кожен раз по-новому інтерпретують той чи інший музичний твір. Те ж саме в поезії: вірш, який написав поет, залишається завжди одним і тим же, але як змінюються його виразність, настрій, сенс в залежності від інтонації різних читців!

 

Мелодія

Інтонації втілені в мелодії, які завжди повинні проспівуватися або програватися осмислено, інакше музика буде мертва, не зможе передати рухів людської душі. Мелодія – це найголовніше в музиці. Композитори кажуть, що без мелодії музика бліда, втрачає свою плоть і кров.

Цікаво, що в Дагестані мелодію пісні і внутрішній стан людини називають одним словом – бак’ан. Ви можете запитати: невже для того, щоб створити мелодію, треба мати якесь особливе серце? Так, обов’язково! Тому що композитор, як і поет, і художник, відображаючи життя, мислить образами і тому повинен бути особливо чутливий до всього, що його оточує, тобто мати особливе самопочуття – бак’ан, і пропускати все через своє серце.

Важливим засобом музичної виразності, організації музичної мови є інтонаційний взаємозв’язок між стійкими і нестійкими, звуками –лад. Що це таке?

Лад

Лад – це злагода, мир, порядок, – таким чином трактується це слово в тлумачних словниках багатьох країн. .
Музичний лад – це певний порядок між звуками, певна система. І як в житті люди доходять згоди різними шляхами, так і в музиці звуки «поєднуються» один з одним по-різному.

Для кожного музичного твору в залежності від його характеру композитор вибирає певний лад. Якщо ви чуєте музику світлу, помірну, життєрадісну, то найчастіше такий твір написано в мажорному ладу. Музика м’яка, з відтінком смутку зазвичай мінорного ладу.

Мажор та мінор найбільш поширені лади в європейській музиці. Однак є й інші, властиві музичним культурам різних національностей. Так, в музиці деяких народів існує звукоряд з п’яти звуків, який називається пентатонікою (від грец. п’ять і тон).

Гармонія

В мелодії звуки слідують один за одним. Якщо зіграти одночасно кілька звуків різної висоти, то вийде співзвуччя або іншими словами акорд.

Послідовність акордів разом з мелодією утворюють гармонію. У повсякденній мові слово гармонія зв’язується з поняттям про щось прекрасне, про повне відповідно форми і змісту.

У музиці гармонія – одне з головних засобів виразності. Вона додає музиці насиченість і барвистість, а іноді і несе на собі велику частину смислове і емоційне навантаження. Наприклад, в музиці С. С. Прокоф’єва до кінофільму «Олександр Невський» кадри спалення німецькими лицарями міста Пскова супроводжуються такими різкими поєднаннями звуків, що стає моторошно.
Милозвучні ж акорди створюють гармонію, яка залишає враження стрункості, краси, наповненності.