Франсіско Таррега-Ейхеа (з ісп. – Francisco de Asís Tárrega y Eixea) – видатний іспанський гітарист-віртуоз і композитор, засновник нової іспанської школи гри на класичній гітарі. Грою на гітарі займався з самого дитинства – батько музиканта грав на гітарі у стилі фламенко.

У дитинстві малий Франсіско пошкодив очі, тому сім’ї довелося переїхати в Кастеллон-де-ла-Плана. Першими вчителями видатного гітариста були сліпі музиканти Євген Руїс і Мануель Гонсалес.

У 1862 році, найвідоміший іспанський гітарист того часу Хуліан Аркас приїздить з гастролями у Кастеллон-де-ла-Плана. Після концерту батько Тарреги влаштовує прослуховування свого сина перед видатним гітаристом. Вражений талантом підлітка, Аркас пропонує батьку Франсіско везти сина до Барселони, щоб брати у нього уроки. Але батько наполягає, щоб Франсіско також навчався гри на фортепіано, тоді це був найпопулярніший музичний інструмент, а гітару використовували найчастіше як акомпануючий інструмент у співаків. Незабаром Аркас їде у гастрольне турне по Європі, тому заняття довелося припинити.

Не дивлячись на юний вік (йому лише 10 років), Франсіско втікає, невдало пробуючи розпочати власну музичну кар’єру (виступає в кав’ярнях та ресторанах Барселони).

У 1865 році він тікає ще раз – з циганами до Валенсії, але знову мусить повернутися додому.

За підтримки заможного купця Антоніо Канеса (Antonio Canesa) Франсіско Таррега їде до Мадриду, де в жовтні поступає у консерваторію (яку закінчує за спеціальностями фортепіано та композиції). Еміліо Аррієта (викладач композиції) переконує молодого митця зосередитись на гітарі, та залишити кар’єру піаніста.

До кінця 1870-х років Таррега викладає гітару ( найвідоміші його учні – Еміліо Пухоль і Мігель Льобет а також Даніель Фортеа) та постійно виступає з концертами.

Перебуваючи з гастролями у Лондоні, туга за батьківщиною вилилася у одному з найвідоміших його творів – Lágrima (у перекладі – “сльоза”).

Щоб збільшити гітарний репертуар, використовуючи свої знання клавірної музики, він робить переклади для гітари фортепіанних творів Бетховена, Шопена, Мендельсона та інших відомих європейських композиторів.

У 1882 році Таррега одружується на Марії Хосе Ризо, з якою виховує своїх трьох дітей.

З 1885 року Таррега зі сім’єю постійно проживає в Барселоні, у будинку, який запропонувала його покровителька та меценатка, багата вдова Конха Мартінес (Conxa Martinez).
Серед його друзів у Барселоні були такі музичні постаті як Ісаак Альбеніс, Енріке Гранадос, Хоакін Туріна, Пабло Казальс.

 

У 1903 році музикант гастролює по Італії, даючи успішні концерти у Римі, Неаполі, Мілані та підтверджуючи реноме  видатного гітариста.

Преса порівнювала Таррегу з найбільшими виконавцями-сучасниками – скрипалем Пабло Сарасате та піаністом Антоном Рубінштейном.

Наприкінці свого життя музикант хворіє – у 1906 році його схопив параліч правого боку. Після такого серйозного захворювання йому вдається навіть повернутися до музикування.

Помер видатний іспанський гітарист 15 грудня 1909 року в Барселоні.

У Іспанії проходить престижний Міжнародний конкурс гітаристів, названий в честь видатного музиканта, а на батьківщині – у Кастеллон-де-ла-Плана йому споруджено пам’ятник.

Вважається, що Таррега заклав основи для розвитку гітари 20-го ст. Він стає популяризатором гітари як сольного інструменту, був основоположником таких технічних елементів виконання як апояндо та тремоло – без яких звучання сучасної класичної гітари неможливо уявити.

Як композитор Ф.Таррега написав не так багато творів – 72 оригінальні композиції, та зробив 120 перекладів для гітари, які виконував на власних концертах.

_______________________  Цікаве  ___________________________

Напевне, кожен чув цікаву та своєрідну мелодію рингтону на мобільних телефонах фірми Nokia? Та саме для гітаристів вона є близька, адже це фрагмент з “Gran Vals” Ф.Тарреги (скачати ноти у .pdf) – популярної п’єси для гітари, написаної видатним гітаристом у 1902 році.

А в 1993 році два директори відомої фірми Nokia –  Anssi Vanjoki та Lauri Kivinen вирішили використати цей яскравий фрагмент твору у якості рингтону. Вперше він з’явився на телефоні моделі 2110.