Мистецтво має величезне значення для всього виховання і навчання дітей. Талановитим дітям часто бракує саме цілісного виховання, так як односторонньо експлуатується їх обдарованість і забувають при цьому про їх цілісний розвиток . Тому особливо у випадках з талановитими дітьми слід було б подбати про цілісне художнє виховання, незалежно від якості дитячої обдарованості, проявляється вона в мистецтві чи техніці.

Весь досвід і всі дослідження показують, що художнє виховання і використання мистецтва як методики навчання необхідне і корисне для різних дітей.

Наприклад, у віці до семи років дитина пластична фізично, а інтенсивне використання ним сили наслідування виступають в ролі пізнавальних сил і , як наслідок , вона легко навчається. Тому вихователь дитини цього віку передусім повинен піклуватися про здоровий розвиток саме фізичних сил дитини за допомогою правильно організованого режиму занять та відпочинку. Для усього подальшого життя людини небезпечна вимога раннього розвитку пізнавальних сил, наприклад, на невластиві цього віку інтенсивні музичні заняття. У тому випадку, якщо виховання прагне до зовнішніх досягненням, це завжди досягається за рахунок сил внутрішнього розвитку людини, і, як наслідок, його відносини з реальністю залишаються неповноцінними.

Музична освіта зазвичай розглядається як необхідна тільки для дітей, які музично обдаровані. Конкурси та виснажливі заняття є причиною появи на сцені все більш і більш молодих віртуозів. Музична техніка часто доводиться до вищих її меж. І така тенденція розвитку музичної освіти є надзвичайно помилковою і руйнівною. Вона не бере до уваги ту потребу, яка живе у всіх дітях – потреба в заняттях музикою і мистецтвом. А тим талановитим, хто крутиться в цьому божевільному млині, часто це приносить більше шкоди, ніж користі.

Конкурси та активна підготовка до них викликають у багатьох дітей різні «спортивні» травми і порушення фізичного розвитку. Відомо, що раннє навчання грі на скрипці викликає деформування лицьових кісток. Якщо музична освіта в цілому сприяє гармонійному розвитку мозкових півкуль, то наполегливі заняття скрипкою розвивають саме ліву півкулю мозку. Насправді скрипка як інструмент не сприяє фізичному розвитку маленької дитини. Тому так важливо, яким способом ми будемо вчити дитину на ній грати. При навчанні грі на скрипці однією з проблем є те, що права і ліва рука виконують зовсім різні функції, і для маленької дитини це може бути небезпечним. Поділ діяльності правої і лівої руки, а також диференціація роботи мозкових півкуль починається в шкільному віці, близько восьми-дев’яти років. Скрипку, втім, можна давати маленьким дітям тоді, коли описані небезпеки відомі, і тому їх можна обійти.

• Перше – гра не повинна займати занадто багато часу в дитячому денному розкладі . У дитини не можна віднімати дитинство через амбіції батьків або менеджерів.
• Друге – це вірно побудована педагогічна методика. Навчання має бути образним, а не інтелектуальним. Звернення до уяви дитини ефективно врівноважує шкідливі впливи, описані вище як негативні сторони при навчанні грі на скрипці, які проявляються в тому випадку, коли навчання занадто інтелектуальне.

Наведемо простий приклад методики навчання. Природно, що правильна постава під час гри має велике значення, і тому ми повинні подбати про це з самого початку. Ми можемо дати дітям наступний образ для наслідування. Нехай дитина уявить себе, скажімо, деревом, чиї корені йдуть глибоко в землю, а крона гордо спрямована до неба. Незважаючи на сильні пориви вітру, потужні корені утримують дерево на місці. Учитель допомагає дитині тримати скрипку, і при цьому рука – як сильна гілка дерева, і під нею пташка звила собі гніздо. Гілка, природно, не повинна прогинатися, щоб не зачепити пташенят, які щойно вилупилися з яєць. Навчання маленьких дітей завжди повинно бути пройняте казковістю, а не поняттєвими поясненнями, які роблять розвиток занадто інтелектуальним.

Тому – навчання музиці і мистецтвам повинно розглядатися насамперед як сприяюче цілям дитячого цілісного розвитку і лише на другому плані має стояти досягнення високого результату.