Metallica – явище, що вийшло далеко за межі металу зокрема та року взагалі. Metallica — це феномен у гарному сенсі поп-культурний, що значно влинув на різні аспекти музики і суспільного життя; навіть ті, хто не слухає музику гурту, напевно чули про нього.

Успіх Metallica підтверджує не тільки загальна відомість, але й об’єктивні показники, наприклад, кількість проданих альбомів, що сягає 110 мільйонів по всьому світу. Гурт вісім разів отримував найпрестижнішу премію Гремі та багато інших, був включений до Зали слави рок-н-ролу, а також був визнаний найкращім метал-гуртом за тридцять років.

Але ж як сталося, що четвірка музикантів, що репетирувала в чужому гаражі за декілька років спромоглася зібрати стадіон, а згодом стати «найдорожчім» гуртом у світі? Спробуємо розібратися.

Час перших спроб

Metallica було започатковано у далекому 1981-у році барабанщиком Ларсом Ульріхом та гітаристом і вокалістом Джеймсом Гетфілдом, що познайомилися завдяки оголошенню у журналі. За іншою версією їх звів спільний друг. Суті це не змінює — дві найважливіші складові вже потрапили до ураганного коктейлю.

Згодом дует запросив до себе Рона Макговні, що грав на бас-гітарі. Макговні зіграв дуже важливу роль у розвитку гурту, але вклад його був більш продюсерським та дружнім, аніж музичним. Макговні вийшов із складу гурту незадовго до виходу першого проривного альбому Metallica, але саме в нього дома друзі продовжували репетиції, він допомагав їм із транспортом і грошима.

В 1982-у до гурту приєднується соло-гітаріст Дейв Мастейн. Він буде грати з Metallica лише близько року, але за його участю буде записана частина пісень з першої великої платівки «Kill ’Em All». Згодом Мастейн покине гурт через складний характер та заснує дуже успішний самостійний проект Megadeth.

Йому на зміну прийде ще одна людина, без якої неможливо уявити гурт – Кірк Геммет; місце Рона Макговні згодом займає Кліфф Бьортон. Так Metallica отримує завершений вигляд.

Перші успіхи

Молоді музиканти орієнтуються на успішні гурти, такі як Motörhead, Diamond Head, Black Sabbath, Judas Priest, Iron Maiden, але експериментують над власним звучанням. Потроху гурт стає відомим, обростає фан-базою, дає здебільшого невеличкі концерти, та підписує перші контракти з компаніями звукозапису і музичними лейблами.

Гучний прорив чекає на Metallica після виходу альбому «Master of Puppets», що потрапляє до ротації радіостанцій; гурт запрошують грати «на розігріві» у батька хард-року Оззі Озборна. Озираючись назад, критики вважають цей альбом «одним з найвеличніших в історії металу».

Але радість від успіху була зіпсована звісткою про загибель Кліффа Бьортона — інші учасники навіть сумнівалися, чи слід їм продовжувати творити без товариша. На радість фанатам Metallica повернулася — на деякий час басистом стає Джейсон Ньюстед.

Тріумф

У 1991-у році всі чарти знов підриває платівка з мінімалістичною назвою «Metallica». Вона надовго затримується у чарті Billboard, та розпродається накладом понад 650 тисяч екземплярів. Гурт на рівних проводить турне з Guns’N’Roses та навіть відвідує СРСР де водночас стає культовим. Ще три роки(!) музиканти гастролюють по всьому світі з альбомом «Metallica».

У 1996-му році фанати отримують довгоочікуваний альбом «Load», що після грандіозного успіху попередньої платівки був прийнятий досить стримано. Але Metallica не занадто переймається цим, та випускає два роки потому здвоєний альбом каверів на колег по рок-цеху.

Внаслідок довгого «тихого» конфлікту гурт покидає Ньюстед, якому на зміну приходить Роберт Трухільо. Після низки особистих невдач та проблем в гурту відкривається друге дихання з виходом платівки «St. Anger», яка довела усім, що Metallica не спочиває на лаврах, а є живою частиною метал-сцени, якою й залишається досі.