Так само як скрипка та альт, віолончель належить до групи струнних смичкових інструментів. Вона дуже схожа на них, але значно більша за розміром. Діапазон віолончелі – від до великої октави до мі третьої октави. Втім, верхня межа діапазону умовна: вона залежить від майстерності виконавця, тоді як нижня на будь-якому струнному інструменті визначається звучанням відкритої, тобто не затиснутої, найнижчої струни.
Звук віолончелі густий, соковитий і співучий. За тембром він нагадує людський голос і найбільше – баритон. Віолончелі чудово вдаються широкі співучі мелодії. У них найяскравіше розкриваються багаті можливості інструменту, його красивий благородний тембр. Але й віртуозні твори цілком доступні цьому інструменту.
Якщо скрипку і альт музиканти тримають горизонтально на плечі, то віолончель занадто велика для цього. Її ставлять вертикально. Раніше, у минулі століття – на спеціальний стілець, причому грали стоячи. Потім пристосували металевий шпиль, який впирається в підлогу, і виконавець грає сидячи, помістивши інструмент між колін.
Для віолончелі написано багато творів. Відомі Сюїти для віолончелі соло Й.С.Баха, «Варіації на тему рококо» П.Чайковського , концерти для віолончелі з оркестром А.Дворжака, Д.Шостаковича і ін.
У оркестрових творах віолончелі часто доручають виразні соло, такі, як чудова вальсова мелодія з першої частини Незакінченої симфонії Ф.Шуберта, як тема другої частини Шостої симфонії П.Чайковського тощо.
Віолончель входить до складу старовинного тріо (дві скрипки, віолончель), для якого писали тріо-сонати такі видатні композитори бароко як А.Кореллі, Г.Ф.Гендель, А.Вівальді. Вона є складовою класичного тріо (скрипка, віолончель, фортепіано) та квартету (дві скрипки, альт та віолончель), для якого писали сонати видатні композитори-класики Й.Гайдн, В.А.Моарт та ін.
До видатних віолончелістів належать – Жан-П’єр Дюпор (1741-1818), Луїджі Боккеріні (1743-1805), Жан-Луї Дюпор (1749-1819), Антонін Крафт (1749-1820), Франкомм Огюст (1808-1884), Фелікс Баттаншон (1814 -1893), Жак Оффенбах (1819-1890), Бернхард Коссманн (1822-1910), Альфредо П’ятті (1822-1901), Гаетано Брага (1829-1907), Фрідріх Грюцмахер (1832-1903), Карл Давідов (1838-1889), Давід Поппер (1843-1913), Віктор Герберт (1859-1924), Юліус Кленгель (1859-1933), Пабло Казальс (1876-1973), Ейтор Вілла-Лобос (1887-1959), Беатріс Харрісон (1892-1965), П’єр Фурньє ( 1906-1986), Мстислав Ростропович (1927-2007), Жаклін Дю Пре (1945-1987)…