The Rolling Stones — жива легенда, гурт, що утворився на початку 1960-х і не припинив існування й досі. Вони подарували фанам безліч популярних треків, вплинули на покоління нових музикантів підняли блюз на новий щабель популярності, пройшли через серйозні випробування, але протягом майже 60-річної історії не втратили унікального авторського звучання.
Створення гурту, перші кроки
З майбутнього колективу найпершими познайомилися Мік Джаггер та Кіт Річардс — вони вчилися у одній школі, але не були близькими друзями до 1961 року. Саме тоді хлопці випадково виявили, що обоє захоплюються блюзом, хоча мейнстрімним напрямком на той час був рок-н-рол. Далі виявилося, що у Міка та Кіта є спільний друг, котрий також захоплюється блюзом — Дік Тейлор. Втрьох вони створили гурт Little Boy Blue and the Blue Boys.
В цей же час барабанщик Чарлі Воттс грав у складі Blues Incorporated — колективу, що виконував блюз у невеличких клубах. Джаггер та Річардс бували на їхніх виступах і приятелювали з гуртом. Одного разу Blues Incorporated запросили на ВВС, що було великим успіхом, та в той же вечір вони мали грати у клубі Marquee.
Лідер гурту звернувся по допомогу до Little Boy Blue and the Blue Boys, Джаггер та його колектив згодилися зіграти замість них — так липневим вечором 1962 року відбувся перший виступ The Rolling Stones (назву вигадали нашвидкуруч).
У наступні півроку склад гурт систематично грав у клубі Crawdaddy, де на них звернув увагу продюсер Ендрю Олдхем. Саме йому The Rolling Stones завдячують своїм зухвалим епатажним іміджем, що мав контрастувати з популярними The Beatles. Незвичайний перший сингл «Come On» та відвертий, скандальний образ гурту швидко зробили The Rolling Stones відомими. Захоплення фанатів часом перетворювалося на справжню істерію, а на концертах траплялися справжні бійки — це водночас додавало популярності та проблем.
Світова популярність та проблеми з законом
Влітку 1964 року черговий сингл «Tell Me» увійшов до американського хіт-параду Топ-40, а пісня «Satisfaction», що вийшла рік по тому, пролунала буквально на весь світ.
Далі слідом за The Beatles The Rolling Stones почали загравати у своїх композиціях з психоделікою, та згодом відмовилися від неї на користь нових електронних тенденцій.
1968 року разом із зміною Ендрю Олдхема на Алена Клейна гурт змінив і напрямок розвитку, звернувши увагу на класичний рок-н-ролл. Наступного року The Rolling Stones пройшли через тяжкі випробування: проблеми з законом, до яких призвело надто сильне захоплення наркотиками. Потім через хворобу (або, вірогідно, наркотичну залежність) колектив залишив гітарист Брайан Джонс, за три дні по тому його знайшли мертвим у власному басейні.
Для Джаггера та Річардса його смерть стала ударом: хоча заміну йому — Міка Тейлора — знайшли швидко, туга за близьким другом відчувалася у виступах The Rolling Stones. Тейлор не протримався у гурті довго, і 1970 року на його місце прийшов Рон Вуд. Так утворився склад, котрий існує досі:
В середині 1970-х гурт експериментував з впливами панка та диско, проте після кількох альбомів, що були прохолодно сприйняті фанатами, The Rolling Stones повернулися до більш звичного стилю.
Сучасні The Rolling Stones
З часом суперечки всередині гурту та негаразди з законом відійшли у минуле. За альбом «Voodoo Lounge» (1994) The Rolling Stones отримали першу і давно заслужену нагороду Греммі. Колектив досить активно діяв до 2012 року, записуючи нові композиції та кавери на класичні хіти. у 2012-2016 гурт зробив перерву, а по її завершенні знову зібрався і наразі працює над новим матеріалом.
Новини гурту регулярно з’являються на їхніх офіційних сторінках у інстаграмі та твіттері, а також на YouTube каналі.
Немає коментарів