До ударних належать усі інструменти, по яких б’ють або які струшують, щоб отримати звуки. Такі інструменти, як ксилофони і трубчасті дзвоники, можуть видавати різні звуки, на них грають цілі мелодії. Але більшість ударних інструментів, таких як бубни і маракаси, видають тільки специфічні звуки, вони підкреслюють ритм мелодії.

Ударні інструменти, що входять в оркестр, походять із різних країн. Батьківщина бубнів і литавр — Близький Схід, ксилофонів і маримби — Африка, металофонів — Далекий Схід, бонго і маракасів — Південна Америка.

Індійський барабан гхатам — це інструмент у вигляді глиняного горщика, який обтягнутий шкірою; на ньому грають долонею, пальцями і навіть нігтями. Тарілки і маракаси — ударні інструменти.

На тарілках грають з давніх-давен, ними користувалися в багатьох країнах світу. Звуки отримують, ударяючи однією тарілкою об іншу. Як вже відомо, батьківщина маракасів — Південна Америка. Спочатку просто висушували гарбузи, усередині яких гуркотіло насіння. Тепер маракаси роблять з дерева або пластмаси.

Ударні в симфонічному оркестрі

Група ударних інструментів у малому симфонічному оркестрі представлена тільки литаврами.

Литаври — за зовнішністю і способом гри на них — нагадують усім відомий барабан. Це дві мідні півкулі з натягнутою на них шкірою. За допомогою гвинтів можна сильніше і слабше натягувати шкіру, і від цього міняється висота звука. Цим і відрізняються литаври від барабана, звук якого не має певної висоти. Окремі басові звуки на литаврах можна отримати з досить великою точністю.

У великому симфонічному оркестрі, окрім литавр, використовуються барабани (малий і великий), тарілки — два мідні диски, які виконавець ударяє один по одному, а також трикутник, ксилофон, дзвоники. Два останніх інструменти — це набір пластинок різної довжини (дерев’яних — у ксилофона, металевих — у дзвоників).

Барабан — ударний інструмент, що є порожнистою чашею або циліндром, на який натягнута шкіра. Звук створюють вібрації шкіри або під долонями виконавця, або під паличками. Деякі барабани, такі як великий барабан і тамтам, тільки підкреслюють ритм твору, їх звуки не мають певної висоти. Інші, такі як оркестрові литаври, налаштовані на той чи інший тон.
Ксилофон зроблений з дерев’яних брусків. Ці бруски, або клавіші, розташовані у два ряди, як клавіші фортепіано, а під ними розташовані вертикально підвішені металеві чи пластмасові резонатори. На ксилофоні грають молоточками з дерев’яними, гумовими або пластмасовими наконечниками.

Електронні інструменти

 

Творцем електронної музики вважається відомий німецький композитор, диригент та музичний теоретик Карлхайнц Штокхаузен. Існують два різновиди електронних інструментів. Деякі підсилюють звучання інструмента. Наприклад, на електрогітарі отримують звуки, перебираючи струни, цей звук видозмінюється й посилюється мікрофоном. Таким чином працюють електричні скрипки, фортепіано і флейти.

До другої групи належать електронні інструменти, які самі видають звуки. До неї входять синтезатори, що видають найрізноманітніші звуки, і установки, шо імітують звучання ударних інструментів. Крім того, до цієї групи належать перші електронні інструменти: терменвокс і онде мартено.
Терменвокс був винайдений .1920 р., він видає химерний, дзвінкий звук. Онде мартено був винайдений наприкінці 20-х років XX ст., він видає дивні завиваючі звуки.