Анекдоти 12

<назад 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 далі>

Старий американський мільйонер нетерпляче чекає, поки його дочки одягнуться, щоб після цього йти з ними на симфонічний концерт. Нарешті йому увірвався терпець, і він кричить:
– Скільки вам потрібно часу, щоб зібратися? Подивіться на мене: шматок вати у вуха, і я вже готовий.

 

 

 

Двоє сидять за столиком у кав’ярні. Розмовляють про музику.
– Я терпіти не можу Баха! – Категорично заявляє вона.
– Т-с-с! А то ще почує! – Застерігає він.

 

 

 

Пані, що сидить в ложі оперного театру, звертається до свого сусіда:
– Я, мабуть, вже чула цю оперу – мені добре знайомі декорації.

 

 

 

Провінціал, що вперше потрапив в оперний театр, залишився незадоволений спектаклем. Особливо не сподобалися йому дуети та хори.
– Подумайте, – обурювався він, – артисти так поспішали скоріше звільнитися, що співали вдвох, а іноді навіть всі разом …

 

 

 

– Уяви собі, коли я грав на скрипці, сусід розбив каменем моє вікно!
– Ну і даремно! Тепер він чує тебе ще краще.

 

 

 

Через кілька років спільного подружнього життя дружина каже чоловікові:
– Колись ти мене любив більше.
– Чому ти так вважаєш?
– Пам’ятаєш, ти мене годинами тримав за руки?
– Але ти забула, що тоді у нас вдома було піаніно.

 

 

 

Відвідувач ресторану звертається до музикантів:
– Чи не могли б ви грати повільніше, бо мій колега не встигає швидко їсти!

 

 

 

Двоє молодих лікарів зустріли гарну жінку.
– Один з них з нею привітався.
– Це твоя пацієнтка?
– Так.
– На що вона скаржилася?
– На ревматизм.
– Ну, і що ти їй порадив?
– Я їй рекомендував перестати грати на фортепіано.
– Не розумію, який зв’язок між хворобою і музикою?
– Дуже простий! Ця дама – моя сусідка поверхом вище.


<назад 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 далі>

Яндекс.Метрика