У 50-х роках XX ст. поп-музикою (англ. pop music, від popular music — «популярна, загальнодоступна музика») називали рок-музику; пізніше ці поняття розділилися. Поп-музика — це розважальна масова музика, що використовує стилі, жанри і форми року. У цьому її відмінність від популярної музики в широкому значенні слова — найвідоміших, часто виконуваних творів (у тому числі симфонічних).
Провести межу між рок- і поп-музикою непросто, хоча на практиці будь-який прихильник музики легко відрізнить ці два полюси музичної культури. Рок-музика більш індивідуальна, для неї характерне прагнення до мелодійного, ритмічного, поетичного або виконавського новаторства.
Поп-музика орієнтується на усереднений смак, тому при створенні таких творів використовуються вже випробувані музичні стандарти. Проте будь-яке правило має винятки, і кращі представники поп-музики, такі як, наприклад, шведська група «АББА» (англ. ABBA — перші букви імен учасників групи) або австралійська «Бі Джіз» (англ. Боб Марлі Bee Gees), — це високопрофесійні музиканти, чиї композиції мають заслужену популярність. (більше…)