Сопілка — дерев’яний духовий інструмент, аналог якого є майже у кожній культурі. Нещодавно археологи знайшли найдавнішу у світі сопілку, котрій 43 тисячі років! Якщо це не перший музичний інструмент, винайдений людством, то точно один з перших.

За сопілкою стоїть багатотисячолітня традиція, вона фігурує у безлічі міфів та легенд, де їй часто надавали магічних властивостей. Долучитися до цієї давньої культури може кожен — сопілка дуже проста в опануванні і однаково підходить для виконання класичних творів, імпровізацій або сучасних композицій.

Інструмент

Етнічні сопілки відрізняються за довжиною та кількістю отворів залежно від регіону походження, тому у процесі навчання краще орієнтуватися на концертний (хроматичний) інструмент.

Будова сопілки проста — це порожня зсередини дерев’яна трубка довжиною 32 см та діаметром 2 см з 10 невеличкими отворами. З одного боку трубку частково перекриває корок, а щілина, що залишається, спрямовує струмінь повітря на «зуб» — загострений край чотирикутного отвору, що зветься голосником.

На малюнку частини сопілки позначені цифрами, відповідно:

1 — денце, той самій корок у верхньому отворі;
2 — отвір-щілина, через який струмінь повітря потрапляє всередину;
3 — губник, власне місце, де губи мають торкатися сопілки;
4 — голосник, квадратний отвір з одним загостреним краєм — «зубом»;
5 — крихітний отвір на виході з денця, через який повітря наповнює інструмент;
6 — вільний отвір на нижньому кінці сопілки.

Призначення «зубу» — розсікати струмінь повітря, що призводить до коливання всередині трубки і спричиняє виникнення звук. На висоту звучання впливає довжина стовпчика повітря у сопілці, вона змінюється при затисканні аплікатурних отворів.

Матеріалом для сопілок слугує деревина (від бузини до ебоніту — підходить майже будь-яка), фанера або пластик. Інструмент не можна зберігати в умовах високої вологості, бажано не піддавати коливанню температур, оберігати від ударів та падінь.

Базові принципи гри на сопілці

Здається, щоб грати на сопілці достатньо просто прикласти її до вуст і дмухати, але якщо так зробити, скоріше за все вийде лише немелодійний шиплячий звук. Це зазвичай відлякує новачків, проте достатньо зрозуміти, як правильно поставити губи та пальці, як дихати під час гри — і шипіння перетвориться на першу мелодію.

• Аплікатурні отвори можна закривати пальцями у будь-якому порядку — це не впливає на звук, та для початку краще привчити себе до академічної постави рук на сопілці. Умовно отвори пронумеровані від 1 до 10 згори донизу. За перші п’ять відповідають пальці лівої руки, за останні — правої. Великі пальці мають розміщуватися на отворах 1 та 6.
• Важливо щільно притискати пальці до дірочок — це дуже впливає на звук.
• Інструмент прикладають до вуст під кутом 45 градусів, губи мають щільно прилягати до губника.
• Кожен отвір при затисканні створює певне звучання, відповідно до аплікатури сопілки. Чим більше отворів закрито одночасно, тим складніший звук можна отримати. Перша вправа, яку радять відпрацювати початківцям, полягає у виграванні нот по черзі. Закритий отвір 1 — це нота «Сі», 2 — «До» і так далі.
• Аплікатурні отвори можна закривати пальцями у будь-якому порядку — це не впливає на звук, та для початку краще привчити себе до академічної постави рук на сопілці. Умовно отвори пронумеровані від 1 до 10 згори донизу. За перші п’ять відповідають пальці лівої руки, за останні — правої. Великі пальці мають розміщуватися на отворах 1 та 6.
• Важливо щільно притискати пальці до дірочок — це дуже впливає на звук.
• Інструмент прикладають до вуст під кутом 45 градусів, губи мають щільно прилягати до губника.
• Кожен отвір при затисканні створює певне звучання, відповідно до аплікатури сопілки. Чим більше отворів закрито одночасно, тим складніший звук можна отримати. Перша вправа, яку радять відпрацювати початківцям, полягає у виграванні нот по черзі. Закритий отвір 1 — це нота «Сі», 2 — «До» і так далі.

Хроматична сопілка здатна на звучання у досить широкому тембральному спектрі. На тембр впливає форма і довжина: чим коротша сопілка та більший внутрішній діаметр, там нижчий, «густіший» звук. Помітну роль відіграє й деревина: залежно від породи, способу сушки та обробки матеріалу тембр може відрізнятися у межах тону.

Правильне дихання

Для гри на духових інструментах правильне дихання — це основа основ. Грати бажано стоячи, або сидячи с прямою спиною. Вдихати повітря через кутики рота, не відриваючи губи від губника.

Типова помилка новачка: видувати усе повітря з легень, а потім робити гучний довгий подих. Набагато продуктивніше для гри дихати рівномірно, щоб струмінь повітря надходив до сопілки майже безперебійно.

Як і будь-який інструмент сопілка потребує часу і регулярних тренувань — тоді з часом ви зможете легко награвати будь-які мелодії. До того ж гра на сопілці — це гарна дихальна гімнастика.