Забобони про музику

Музика, як і інші важливі частини нашого духовного життя, пов’язана із різними прикметами, повір’ями та навіть забобонами. Чому так склалося? Справа в тім, що цей прекрасний вид мистецтва недарма вважали спроможним відкривати людські душі та навіть пов’язували із іншими, містичними світами.

Саме тому музику використовували у ритуалах ще з язичницьких часів. За довгі роки музика та спів обросли забобонами не гірше, ніж самі ритуали та свята. Тож розглянемо їх докладніше.

Позитивні прикмети про музику

Найсвітлішим забобоном, мабуть, є легенда про диявола, який гризе ланцюги, що він ними закований у пеклі. І вже йому майже вдається вийти на волю, але миряни починають на ранок Великодня співати хорами Тропар і ланцюги знову наростають. Бачимо мораль: лише всі разом переможемо зло.

Музика на весіллі

Жодне весілля не обходилося без музик! Якщо не могли зайти у селі музикантів, співали та грали самі — на пралках, ложках, глеках і подібних речах. Така традиція мала ще один сенс, окрім просто розваги — на заснування нової сім’ї видобувати музику із простих, побутових, повсякденних речей значило надихати пару так само знаходити втіху один в одному, коли почнуться важкі трудові будні.

Дитячі колискові українського народу — не лише про милі рученята та солодкі сни. Ще є величезний цикл старовинних колискових, у яких фігурує котик. Цьому котику дістається, судячи з сюжету, немало: найдобріші люди просять його іти з дому, щоб не будити дитини. А найбільш старі та брутальні пропонують здерти із кота шкіру, щоб маляті було м’яко спати.

Чому мі бачимо таку жорстокість по відношенню до котів? Насправді ніхто, звісно, кота не гнав і не бив. А спів — частина більш архаїчного ритуалу, пов’язаного із жертвоприношеннями. Гуманні селяни вирішили, що можна просто проспівати жертовні сюжети, а кота не чіпати.

Дитячі брязкальця у минулому теж мали подвійну функцію. Розважаючи малюка вони, за повір’ям, своїм звуком лякали сили зла. Така ж сама традиція є у багатьох регіонах, де в прикраси вставляються бубінці, які відлякують бісів й іншу нечисть та не допускають зурочення. А пішла вона ще від часів Хазарського каганату, населення якого полюбляло прикрасити одяг срібними бубінцями.

Негативні прикмети про музику

П’ятниця, 13-е — досить нова легенда, але вона пов’язана із набагато древнішими міфами про сили зла, які в певні дні влаштовують шабаші та танці. Звісно, там не обходиться без музики. Тож у цей день не рекомендують влаштовувати вечорниці із танцями та співами, щоб, бува, не підтримати сили пекла.

Голосіння на похороні

Також, звісно, традиція забороняє усі види діяльності, пов’язані із музикою, якщо в домі був покійник, поки не пройде 40 днів зіз дня його смерті. Але тут винна не музика, а просто діє загальна заборона на шум та розваги та бідь-які веселощі, поки не пройде мінімальний період трауру. До речі, музиці та співу — так званим плаканням та голосінням — в похоронному обряді відведена велика роль. Це дуже архаїчні обрди, сповнені глибинного містичног осенсу.

Загалом, в українського народу мало негативних забобонів про музику. Навпаки, вона вважалася цілющою, відлякувала сили зла і допомагала в кожній справі, за яку бралися люди. Деякі найсумніші обряди в певних регіонах мають елементи веселого свята, танців та сміху, щоб залякати пекльних створінь і не показати свого горя найдорожчим людям. Тому, якщо ми й маємо забобони та повір`я, це не значить, що ми самі — дуже забобонні.

А ми хочемо нагадати вам, що всі обмеження — лише у нашій свідомості. Музика надихає, підтримує та допомагає нам, без неї — ніяк. Тож не цурайтесь її, а зробіть органічною частиною свого життя. І ми вам у цьому допоможемо!

Залишити коментар

Яндекс.Метрика