Внесок Девіда Боуї в сучасне музичне мистецтво настільки великий та яскравий, що вплинув навіть на світову культуру. Британський рок-музикант, композитор та аудіоінженер, Боуї також займався художнім мистецтвом, акторською грою – неординарний талант у поєднанні з харизмою давали йому змогу реалізувати творчі задуми у будь-якій сфері.

Початок музичної творчості Девіда Боуї

Після Другої Світової війни людство переживало небувалу економічну кризу, поєднану з натхненням мирного життя. Саме у цей час, 1947 року, в Лондоні народився Девід Роберт Джонс.

Хлопчина з дитинства знав, що йому дісталася незвичайна доля. У школі Девід захоплювався хореографією і акторською грою. Але, прослухавши батьківську колекцію американської популярної музики, він остаточно визначився із улюбленим хобі, що стало справою всього життя.

Псевдонім Девід вигадав, опираючись на ідею рок-вокаліста Міка Джаггера – прізвищем слугувала назва ножа. Підліток вчився грати на будь-яких доступних йому інструментах, серед них – укулеле, саморобна бас-гітара, саксофон, віолончель та фортепіано. За своє життя Боуї майстерно грав більше ніж на десяти різних інструментах.

Перший аматорський гурт, «George & The Dragon», було створено ним ще у політехнічній школі, де у хлопця знайшлися однодумці – у 1960-ті роки весь світ горів рок-н-ролом. Досить швидко музикант зрозумів, що мріє стати не частиною гурту, а йти власним шляхом сольного виконавця.

Перший альбом, що мав промовисту назву «David Bowie», що вийшов на платівках 1967 р., не приніс Девідові популярності, а його студії, Deram Records, значного прибутку. Проте митець не здавався.

В 1969 р. він випустив сингл «Space Oddity», що став одним із найбільш популярних серед його хітів. Його використовували для трансляції кадрів висадки Ніла Армстронґа на місячну поверхню. У 2013 р. пісню виконав Кріс Гетфілд, канадський астронавт, знаходячись на міжнародній космічній станції.

Від знаменитості до легенди

Пройшовши через особисту кризу та депресію на початку 1970-х років, Девід розповів про власний досвід у альбомах «The Man Who Sold The World» та «Hunky Dory». Боуї став приділяти більшу увагу власному іміджу, вже не стараючись стати знаменитим попри все, натомість вирішив розкрити власні особливості через творчість.

Так народвися образ Зіггі Стардаста – прибульця, що потрапив на планету Земля з космосу та приніс людству культуру та музику іншої цивілізації. Альбом «The Rise and Fall of Ziggy Stardust and the Spiders from Mars», зявившись у продажу в 1972 р., став легендою, що досі бентежить фанатів та завойовує серця нових поколінь.

Цікаві концепції і сценічні образи, вигадані особистості, що органічно вписувалися в життя зірки, стали візитівкою музиканта. Так, з виходом платівки «Diamond Dogs» Боуї довгий час грав роль «Худого Білого Герцога». Музика цього часу відійшла від психоделічних експериментів 1970-х та змістилася в бік виваженого соулу і ритм-і-блюзу.

За творчістю Девіда, що напрочуд тонко відчував тренди та зміну епох, можна досліджувати розвиток музичного мистецтва в цілому. Якщо у 1980-ті роки він захоплювався роком та техно, то в 1990-ті, одним з перших у Британії, переключився на експерименти з важкими напрямками року.

Його роботи доповнювалися кліпами, де митець щедро демонстрував акторські навички та масштабними концертами. За життя він устиг попрацювати з десятками зірок, у тому числі з Джоном Ленноном, Полом Маккартні, Шер, Міком Джаггером, Іггі Попом, Фредді Мерк’юрі тощо.

Останній кліп Боуї, «Lazarus», що з’явився у 2016 р., став прощанням музиканта з фанатами та всім світом. У ньому Девід відобразив складнощі власної боротьби з онкологічною хворобою та поставив крапку у довгому, незвичайному творчому шляху, що досі є важливим для світової культури.