Блюз – один з найбільш видатних та впливових музичних жанрів 20-го століття. Важко сказати що сталося б з рок-н-роллом, ритм-н-блюзом та їх чисельними похідними, якщо би блюзу не існувало.
(більше…) Детальніше ...
Блюз – один з найбільш видатних та впливових музичних жанрів 20-го століття. Важко сказати що сталося б з рок-н-роллом, ритм-н-блюзом та їх чисельними похідними, якщо би блюзу не існувало.
(більше…) Детальніше ...
Якщо ви чуєте удари перкусії або біта, викревлений голос і технічні шуми, то не поспішайте з висновками. Цілком можливо, що це не погано оцифрований запис з 80-х чи 90-х, а музика такого специфічного жанру як лоу-фай.
Детальніше ...
В Іспанії в середні століття всякий твір, написаний романською мовою (так називалася тоді іспанська), а не латинською – офіційною мовою католицької церкви, називали романом. Вірші, покладені на музику, на відміну від латинських співів стали називати романсами.
Як музичний жанр, романс розширив згодом свої рамки, наповнився любовним, жартівливим, сатиричним змістом. Потім з’явилися різновиди романсу: елегія, балада, драматичний монолог. Всі вони глибоко і тонко передають душевний світ людини і широке коло явищ дійсності. (більше…)
Детальніше ...
Всім, хто цікавиться музикою, звичайно, знайоме слово «соната». По радіо, телевізору часто звучать найбільш улюблені, популярні твори цього жанру – «Місячна» та «Патетична» сонати Бетховена для фортепіано, соната Шопена з траурним маршем, віолончельна соната Шуберта «Арпеджіон».
Що ж являє собою жанр музичної сонати?
Це великий твір з декількох частин, що відбиває в контрастних образах картини навколишнього нас світу, різні переживання, думки. Жанр сонати можна прирівняти до літературної повісті, а іноді і цілому роману: тут живуть, діють різні персонажі з несхожими характерами, різноманіттям почуттів, важкими долями. Події повісті або роману відбуваються в різний час, в різних місцях.
Саме слово «соната» в різні часи мало неоднакове значення. Зараз нам більш відомий «класичний» тип сонати. Він встановився в епоху музичного класицизму, до середини XVIII століття, у творчості видатних віденських композиторів Й. Гайдна та В. А. Моцарта. Більш ранні зразки цього жанру прийнято називати «старовинної сонатою». (більше…)
Детальніше ...
Опера, союз двох мистецтв — музики і театру, є одним з найпопулярніших жанрів, виникла на зламі XVI і XVII ст. в Італії. Творцями цього нового жанру були поети і музиканти, які схилялися перед античним мистецтвом. Вони прагнули відродити старогрецьку трагедію. Композитори брали за основу сюжети давньогрецьких або римських міфів і перекладали їх на музику і спів.
Тривалий час опера існувала як розвага, головним чином для багатих людей. Багато хто з аристократів мав приватні оперні театри і трупи співаків, інші регулярно відвідували оперні спектаклі.
У середині XVIII ст. опера швидко набула популярності й поширилася по всіх країнах. У великих і маленьких містах Європи почалося будівництво публічних оперних театрів. У кожній країні опері був властивий особливий національний характер — це позначалося й у виборі сюжетів і в характері музики.
З народним пісенним мистецтвом рідної країни пов’язані кращі оперні твори відомих композиторів — австрійця Моцарта, італійців Россіні та Верді, росіянина Глинки, француза Бізе. (більше…)