Ви, звичайно, знаєте, що в будь-якому театрі, як і в кіно, п’єсу ставить режисер, який втілює авторський задум на сцені. К. С. Станіславський, найбільший діяч російського театру – актор, режисер, педагог, – говорив, що режисер – це не тільки той, хто вміє розібратися в п’єсі, порадити артистам, як грати ролі, скласти мізансцени, режисер – це той, хто вміє спостерігати життя і переносити його на сцену, хто володіє великою кількістю знань, крім своїх, чисто професійних. (більше…)
Детальніше ...
У творчому напруженні народилися дві опери на сюжети А. С. Пушкіна. Остання в житті п’ятдесятирічного П. І. Чайковського – «Пікова дама», яку він написав за 44 дня, і перша в житті дев’ятнадцятирічного С. В. Рахманінова «Алеко» за поемою «Цигани», на яку йому знадобилося всього 17 днів.
Але частіше буває зовсім не так. 9 років працював над оперою «Тарас Бульба» М. В. Лисенко, 10 років писав «Мертві душі» Р. К. Щедрін. Більше 18 років працював над своїм «Князем Ігорем» А. П. Бородін, але не встиг закінчити: раптова смерть перервала роботу. Оперу закінчили Н. А. Римський-Корсаков і А. К. Глазунов.
Детальніше ...
Оперний театр, як і драматичний, неможливий без актора, актора-співака. Саме його творчістю, саме завдяки таланту, майстерності і праці, створюються різні людські долі і характери. Але робота актора-співака над втіленням образу оперного героя на сцені дещо відрізняється від роботи драматичного актора: в ній переважає, стає основним – спів. (більше…)
Детальніше ...
Іван Семенович Козловський народився 24 березня 1900 р. в селі Мар’янівка Київської губернії в селянській сім’ї. З дитинства Івасика оточували люди, які щиро любили музику. Так, його батько, не знаючи нот, чудово грав на віденській гармоніці, а мати співала.
Коли хлопчик пішов до школи, його улюбленими предметами стали література і музика. Івась схоплював будь-яку мелодію на льоту і міг безпомилково відтворити її. Тому нікого не здивувало, коли вчитель, розділивши шкільний хор на дві групи, одну доручив Івасю.
У свята хор співав у церкві. Молитви, які звучали під склепінням храму, залишили глибокий слід у серці Івася. Через багато років, вже будучи в зеніті слави, Козловський часто включав до свого репертуару релігійні твори.
Хлопчик дуже любив театр. На одному зі спектаклів він вперше побачив гру української драматичної актриси — Марії Костянтинівни Заньковецької. Ця зустріч остаточно визначила плани Козловського — він почав працювати в трупі київського театру Народного будинку. (більше…)
Детальніше ...
У перші десятиріччя XX .ст. на оперних сценах світу царювали чотири особи чоловічої статі:
• Баттістіні;
• Карузо;
• Тітта Руффо;
• Шаляпін.
І лише одна жінка спромоглася сягнути їх висот і стати врівень з ними. Нею була Соломія Крушельницька.
Найвимогливіші критики світу називали Соломію Крушельницьку «незабутньою Аїдою», «єдиною у світі Джокондою», «найчарівнішою Чіо-Чіо-сан», «неповторною Галькою», «ідеальною Брунгільдою», «вражаючою Валькірією», «найпрекраснішою Саломеєю», «винятковою Лорелеєю» і т. д. За свідченням тогочасної преси світу, майже в кожній ролі вона була неповторною, а в багатьох лишається й досі неперевершеною.
Творчість Соломії Крушельницької мала величезний вплив на розвиток вокального мистецтва в усьому світі, а її ім’я золотими літерами вписане, в історію світової опери. Ця чарівниця здобула широке визнання навіть в Італії — батьківщині бельканто. (більше…)
Детальніше ...
Наприкінці XIX ст. Олександр Мишуга був одним із найвідоміших співаків світу. Народився Олександр Пилипові« 19 червня 1853 р. в селі Новий Витків Радехівського повіту на Львівщині, в бідній сім’ї селяни-нашевця. Злидні, нестатки і голод рано навчили юнака боротися за життя, вселили прагнення до кращої долі.
Вийти на мистецький шлях допомогли йому чудовий голос і добрі люди. Тільки завдяки їм юнак потрапляє в хор собору Святого Юра у Львові, а потім — у гімназію, вчительську семінарію і, нарешті, в консерваторію, яку він закінчив на відмінно по класу професора Валерія Висоцького. (більше…)
Детальніше ...
Лучіано Паваротті входить до трійки найвидатніших тенорів світу разом із Плачидо Домінго і Хосе Каррерасом. В цій статті ми розглянемо творчий шлях двох із них – Лучіано Паваротті та Плачидо Домінго. (більше…)
Детальніше ...
Кабалье Монтсеррат (1933) — найвідоміша іспанська оперна співачка, виконавиця ста двадцяти п’яти оперних партій. Кавалер католицького ордена Доньї Ісабель і Хреста Командора мистецтв і літератури. Є послом Миру, Послом доброї волі ЮНЕСКО. За добродійну діяльність і допомогу в розв’язанні екологічних і гуманітарних проблем їй присуджено звання почесного доктора Політехнічного університету Валенсії і Російського хіміко-технологічного університету ім. Д. І. Менделєєва. (більше…)
Детальніше ...
Цей славетний російський співак ще за життя став легендою оперної сцени. Його репертуар включав близько 70 басових оперних партій і до 400 пісень, романсів та інших жанрів камерно-вокальної музики. У своє виконання співак-самоучка вніс елемент театральності і створив своєрідний «театр романсу». До того ж він був оперним режисером («Дон Кіхот» Массне, «Хованщина» Мусоргського), знімався в кіно («Іван Грозний», «Дон Кіхот»), займався скульпторою та графікою. (більше…)
Детальніше ...
Опера, союз двох мистецтв — музики і театру, є одним з найпопулярніших жанрів, виникла на зламі XVI і XVII ст. в Італії. Творцями цього нового жанру були поети і музиканти, які схилялися перед античним мистецтвом. Вони прагнули відродити старогрецьку трагедію. Композитори брали за основу сюжети давньогрецьких або римських міфів і перекладали їх на музику і спів.
Тривалий час опера існувала як розвага, головним чином для багатих людей. Багато хто з аристократів мав приватні оперні театри і трупи співаків, інші регулярно відвідували оперні спектаклі.
У середині XVIII ст. опера швидко набула популярності й поширилася по всіх країнах. У великих і маленьких містах Європи почалося будівництво публічних оперних театрів. У кожній країні опері був властивий особливий національний характер — це позначалося й у виборі сюжетів і в характері музики.
З народним пісенним мистецтвом рідної країни пов’язані кращі оперні твори відомих композиторів — австрійця Моцарта, італійців Россіні та Верді, росіянина Глинки, француза Бізе. (більше…)