<назад 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 далі>
Цікавий факт – батько Франца Ліста, видатного композитора та піаніста-віртуоза, Адам Ліст (1776-1826), служив у князя Естергазі. До 14 років Адам грав на віолончелі в оркестрі князя, яким керував Йозеф Гайдн…
Під час своєї подорожі 1847 року Ф. Ліст дав концерти у багатьох українських містах: у Києві, Чернівцях, Єлисаветграді, Житомирі, Немирові, Бердичеві, Кременчуці, Львові, Одесі, Миколаєві. Саме тут на теми українських народних пісень «Ой, не ходи, Грицю» та «Віють вітри, віють буйні» він написав п’єси для фортепіано «Українська балада» і «Думка».
Також відомі твори Ф. Ліста, присвячені гетьману Іванові Мазепі: перший етюд для фортепіано 1827 р.; трансцендентальний етюд ч. 4 «Мазепа» 1838 р., (присвячений В. Гюго); симфонічна поема «Мазепа» 1851 р.; «Мазепа» для двох фортепіано 1855 р. та для фортепіано на чотири руки 1874 р.
Якось Ф.Ліст грав у герцога Орлеанського – майбутнього короля Франції Луї-Філіппа. Той був у захопленні від імпровізацій піаніста. Зачарований герцог сприяв організації концерта Ліста в Італійському оперному театрі.
Разом з Лістом у цьому концерті брала участь відома співачка Джудітта Паста, акомпанував – оркестр Італійської опери, один з кращих у Парижі.
Під час концерту, коли Ліст виконував сольну частину, музиканти оркестру так захопились його виконанням, що забули вчасно вступити.
Після цього у газетах можна було прочитати: “Орфей зачарував звірів у лісі та заставляв рухатись каміння, маленький Ліст так вразив оркестр, що той занімів!”
Перший київський концерт Ф.Ліста відбувся на Подолі – у Контрактовому домі.
Слухачі зайняли не лише крісла, а навіть балкони та проходи.
Піднесенню студентів не було меж – вони носили маестро на руках разом із кріслом, у якому той сидів.
У результаті Ліст змушений був дати у Києві у шість разів більше концертів, аніж передбачалось за контрактом.
На одному з виступів імпресаріо, італієць Беллоні, дізнався, що якась дама заплатила за вхід 100 рублів – це при тому, що найдорожчий білет коштував… 1 рубль! Вражений, Беллоні вийшов до фойє, щоби побачити її.
Молода, вродлива жінка назвалась Кароліною Сайн-Вігенштайн і передала запрошення Францу Лісту відвідати її маєток у Воронинцях, неподалік Києва.
Наступного ранку до готелю, у якому зупинився піаніст, підїхала розкішна карета…
Ліст вирішив, нехай вже – заїде ненадовго, із ввічливості до незнайомки.
Однак у Воронинцях він затримався на декілька тижнів. Саме це знайомство та ця жінка перевернули його життя.
…Кароліні було 28. Її дівоче прізвище – Іванівська, а по матері вона належала до багатого роду Потоцьких.
Ось що писав маестро про княгиню в «Заповіті» від 14 вересня 1860 року:
«Усім, що я зробив за дванадцять останніх років, я зобов’язаний Жінці, яку я мріяв назвати своєю дружиною. Ім’я цієї улюбленої мною Жінки – княгиня Кароліна Вігенштайн, уроджена Іванівська. Я не можу без трепету вимовити це ім’я. Вона – джерело всіх моїх радощів і Цілителька всіх моїх страждань! Їй я завдячую всім тим духовним і моральним, що є в мені, так само як і всіма моїми матеріальними засобами. Вона взяла на себе всі тяготи мого життя і саме це вважала багатством змісту своєї Долі і єдиною її розкішшю… »
Відомо, що Гендель любив поїсти. Це стало приводом для саркастичних жартів його сучасників.
Коли він замовляв собі обід на трьох, на запитання, де ж його компанія, відповідав: “Я сам собі компанія!”
Найдорожча скрипка в світі – скрипка відомого італійського майстра 18 століття Гварнері дель Джезу зроблена ним у 1741 році. Назва найдорожчого музичного інструменту виставленого на продаж за 18 млн. доларів – Vieuxtemps Guarneri (В’єтан Гварнері), за ім’ям знаменитого колись скрипаля, що грав на ній, бельгійця Анрі В’єтана.
Нарівні зі Страдіварі Гварнері вважається одним з найвидатніших у світі майстром смичкових інструментів. А скрипка Гварнері В’єтан, виставлена на продаж, була прозвана в музичних колах Моною Лізою серед скрипок.
Скрипка була продана на аукціоні в липні 2010 в Чикаго. Новий власник дорогоцінного інструменту – британський банкір Ян Стокер.
Зараз у світі налічується 140 скрипок цього майстра, і багато з них належать різним музеям і фондам.
«Якби знав, що віолончель здатна до таких речей, сам написав би цей концерт» – слова Й.Брамса про найвідоміший віолончельний концерт А.Дворжака, який займає почесне місце в репертуарі віолончелістів.
Серед творів Моцарта є незвичайний дует для двох скрипок. Музиканти повинні стати один до одного обличчям і покласти сторінку з нотами між собою. Кожна скрипка грає свою партію, але обидві партії записані на одній і тій же сторінці.
Скрипалі починають читати ноти з різних кінців листа, потім зустрічаються всередині і знову віддаляються один від одного, а в цілому виходить гарна мелодія.
Цей дует має назву Der Spiegel Duet (“Дзеркало”), його ноти ви можете бачити нижче (скачати ноти Der Spiegel Duet у .pdf):
“…Паганіні сидів у артистичній кімнаті ліворнского театру стомлений, без сил. У двері постукали, і увійшов француз, який дав йому вчора скрипку. Паганіні зробив мимовільний рух, ніби не бажаючи віддавати її, але тут же схопився і незграбно, принижено кланяючись, простягнув йому чорний футляр.
Він бурмотів вибачення і подяки. Він так зобов’язаний синьйору, так багато зобов’язаний, і яка прекрасна скрипка, звуки її подібні до звуків органу.
Але француз суворо відвів його руку.
– Залиште її у себе, – сказав він, – і не дякуйте. Не мені, скромному музиканту, грати на ній після вас.
Паганіні було тоді 17 років. З цього часу він не розлучався зі скрипкою італійського майстра Гварнері.
Паганіні був таким великим скрипалем, що після його смерті довго ніхто не смів торкатися до його скрипки … Її прозвали “Вдова Паганіні”. Вона зберігається в Генуї і раз на рік на ній грає кращий скрипаль світу. Зіграти на цій скрипці сьогодні вища нагорода для скрипаля.