<назад 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 далі>
Клаудіо Монтеверді був свого часу вигнаний з Мантуї і оселився у Венеції. Він очолив капелу св. Марка, писав музику для виконання в церкві і постійно музичив сам. Але не забував він і про оперу, створюючи велику кількість творів для замовників з різних міст. Це, звичайно, відбивалося і на його церковній музиці, але успіх його опер був такий великий, що священики багатьох церков безсоромно брали музику Монтеверді з різних опер, підставляли до неї релігійні тексти і виконували під час богослужінь.
Одного разу Монтеверді забрів в одну таку церкву і почув знайомі мелодії однієї зі своїх опер. Музикант здивовано став молитися:
– “Прости мене, Господи, але не для тебе я все це писав …”
Обер не любив розмов про смерть. Про це всі знали і намагалися при ньому не зачіпати цю тему. Один із знайомих вирішив підколоти композитора:
– “Адже коли-небудь проб’є і ваш час!”
– “Нічого страшного, я пропущу це повз вуха”, – спокійно відповів той.
Якось Бетховен був присутній на опері Паера “Леонора”. Після закінчення вистави автор запитав, що скаже Бетховен про його твір.
Той відповів:
– “Ваша опера мені так сподобалася, що я, мабуть, напишу до неї музику”.
Так з’явилася на світ знаменита опера Бетховена “Фіделіо”.
Відомо, що німецький композитор Гендель більше сорока років жив та творив у Лондоні. Однак його перший виступ у цьому місті не мав ніякого успіху. Друзі не знали, як його втішити, а він спокійно зауважив:
– “У порожньому залі музика звучить набагато краще”.
Одного разу російський композитор Бородін зі своїм приятелем поверталися з вечора, на якому вони грали і співали. Було темно, а ліхтарі ледь мерехтіли.
Раптом кроки Бородіна пропали, а десь з-під землі пролунали звуки флейти. Виявилося, що він впав у підвал якоїсь крамниці і злякавшись за збереження своєї флейти, почав на ній грати.
Георг Фрідріх Гендель – німецький композитор, який прославився своїми операми і ораторіями, великими музичними творами для хору, солістів та оркестру. Найвідоміший його твір – ораторія «Месія». До речі, вперше вона була виконана на Великдень.
Благочестивий християнин, Гендель, однак, зовсім не був аскетом.
Одного разу композитора запросили на вечірку в будинок знатного вельможі. Знаючи, що Гендель – великий гурман, господар вирішив пригостити його одним з найкращих вин зі свого льоху.
І, через деякий час, він з гордістю запитав:
– «Чи не вважаєте Ви, маестро, що це вино нітрохи не гірше Вашої ораторії?»
– «Смакую, смакую, – відповідав Гендель, – тонка, витончена« мелодія », але …»
– «Якщо Вам не до смаку, – вирішив проявити люб’язність господар, – я можу принести що-небудь інше. Наприклад, бургундське, Токай або щось з рейнських вин… »
Гендель розмірковував не довго.
– «А знаєте, несіть, напевно, вcе, – з посмішкою відповів композитор, – ораторія не може обійтися без хору!»