Того, хто пише музику, називають композитором. Композитори складають послідовність звуків так, щоб вийшла музика. Запис усіх голосів (партій) інструментів музичного твору, призначеного для колективу виконавців, називається партитурою (іт. partitura — буквально «розділення», «розподіл»).
Свій рядок у партитурі має кожна група інструментів; рядки, розташовані один під одним і з’єднані вертикальними відрізками, — тактовими рисками. (більше…)
Опера, союз двох мистецтв — музики і театру, є одним з найпопулярніших жанрів, виникла на зламі XVI і XVII ст. в Італії. Творцями цього нового жанру були поети і музиканти, які схилялися перед античним мистецтвом. Вони прагнули відродити старогрецьку трагедію. Композитори брали за основу сюжети давньогрецьких або римських міфів і перекладали їх на музику і спів.
Тривалий час опера існувала як розвага, головним чином для багатих людей. Багато хто з аристократів мав приватні оперні театри і трупи співаків, інші регулярно відвідували оперні спектаклі.
У середині XVIII ст. опера швидко набула популярності й поширилася по всіх країнах. У великих і маленьких містах Європи почалося будівництво публічних оперних театрів. У кожній країні опері був властивий особливий національний характер — це позначалося й у виборі сюжетів і в характері музики.
З народним пісенним мистецтвом рідної країни пов’язані кращі оперні твори відомих композиторів — австрійця Моцарта, італійців Россіні та Верді, росіянина Глинки, француза Бізе. (більше…)
Про джаз сперечаються більше, ніж про будь-який інший вид музичного мистецтва. Завзяті прихильники джазу вважають його мало не єдиним достовірно сучасним видом музики, а такі ж завзяті супротивники взагалі заперечують його право називатися мистецтвом. Хто ж має рацію?
У цих дискусіях знайшла відображення подвійна і суперечлива природа самого джазу. Менш ніж за сто років джаз перетворився на популярну, самобутню і повну енергії музику. Його створювали в основному чорношкірі американські музиканти, музична обдарованість яких позначилася в дивній різноманітності, свободі і разом з тим чіткості ритмів з характерним для джазу зсувом акцентів із сильної долі на слабку («синкопами»), в талановитій імпровізації виконавців. У джазовій музиці швидко розвивалося декілька стилів. (більше…)
У другій половині XX ст. виникло нове явище музичної культури — рок-музика (англ. rock music), або рок. Воно об’єднало музичне, поетичне, сценічне та інші види мистецтва. Як музичне явище рок почав формуватися в 50-х роках у США. Тією чи іншою мірою на його розвиток вплинули блюз, джаз, кантрі та ін.
Провідна роль у цьому процесі належала блюзу — пісенному та інструментальному фольклору афро-американців. З часом рок-музика увібрала також риси багатьох інших музичних традицій. Становлення рок-музики відбувалося в тісній взаємодії з суспільним рухом, що захищав права молоді, расову і соціальну рівність, відмову від використання військової сили тощо.
Рок- музика сприяла руйнуванню расових і соціальних бар’єрів і багато в чому змінила світогляд і спосіб життя американців і європейців. Проте з часом рок значною мірою втратив суспільне значення. (більше…)
Досить часто музиканти та аматори зустрічають слово «інтонація». Але, на жаль, більшість з них зовсім не розуміють, що воно означає та де використовується. Музиканти-професіонали запевняють, що інтонація це не такий вже й страшний термін і за самою назвою ховається досить просте поняття. Кожна людина при бажанні зможе оволодіти хитрощами інтонації.
Отже, що ми розуміємо під словом «інтонація» (від латинського «intono» – вимовляти співуче, заспівати) – це музично та акустично правильне відтворення висоти та характеру музичних звуків й співзвуч. Основна дисципліна, яка направлена на розвиток, в цілому, музичного слуху є сольфеджіо. Курс «сольфеджіо» допомагає учням виробити певну систему знань та вмінь, необхідних для музиканта.
Вчителі сольфеджіо та вокалу (співу) неодноразово підтверджували думку, що питання чистого, точного інтонування можна вирішити і кожна людина, яка хоче та прикладає зусилля може розвити музичний слух до рівня навіть професійного музиканта. Виключенням можуть бути лише випадки, коли у людини є фізичні порушення або вади (фізична травма, фізичний дефект слуху і т. п.). (більше…)
Серед вокалістів-початківців досить часто можна зустріти думку, що пісню необхідно співати і вчити повністю, від початку до кінця. Але для того щоб навчитися якісно співати на найвищому рівні необхідно детально її відпрацювати. Існує декілька основних кроків для найкращого аналізу та вивчення пісні:
Франсіско Таррега-Ейхеа (з ісп. – Francisco de Asís Tárrega y Eixea) – видатний іспанський гітарист-віртуоз і композитор, засновник нової іспанської школи гри на класичній гітарі. Грою на гітарі займався з самого дитинства – батько музиканта грав на гітарі у стилі фламенко.
У дитинстві малий Франсіско пошкодив очі, тому сім’ї довелося переїхати в Кастеллон-де-ла-Плана. Першими вчителями видатного гітариста були сліпі музиканти Євген Руїс і Мануель Гонсалес.
(більше…)
Музика — гарний помічник у різних життєвих ситуаціях. У ній — усе багатство навколишнього світу. Але чомусь у житті одних людей музика присутня майже на кожному кроці, а інші обмежуються періодичним прослуховуванням популярних пісень на радіо. Багато в чому це залежить від батьків. Саме вони знайомлять дитину з музикою, привчають малечу отримувати задоволення від її прослуховування та формують гарний смак. Як же привчити доньку чи сина до гарної музики? Насправді, якщо почати вчасно, це зовсім не важко. Ми підготували кілька дієвих порад для батьків.
(більше…)
Щороку напередодні Різдва звідусіль лунає чарівна музика найвідомішої американської колядки «Carol of the Bells» («Колядка дзвонів»). Мелодія різдвяних дзвіночків звучить із рекламних роликів, популярних фільмів та святкових програм. Однак мало хто здогадується, що традиційна різдвяна пісня американців і європейців родом з України та є адаптацією легендарної української щедрівки.
(більше…)